Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

маніжити

Мані́жити, -жу, -жиш, гл. Бить. Я б її до стовпа на цілий місяць, як ту собаку, прив'язала... що-дня сирицею маніжила. Мир. Пов. II. 95. Маніжив-маніжив (вовкулаку) стілко йому схотілось, та тоді вже тілко пустив. Мнж. 139.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 404.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАНІЖИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАНІЖИТИ"
Блощинник, -ка, м. Раст. Ledum palustre. Лв. 99. Cм. блощичник.
Бурок, -рку, м. Мостовая, вымощенная улица или дорога. Гн. II. 196. на бурку жити. Жить на авось. Ном. № 10320. сидіти на бурку. Быть безъ мѣста. Подольск. г. Хвалити Бога, коли трапиться добре місце, а як же сидітиме на бурку. Левиц. І. 208. Був старий священник у Покрови. Висвятившись десь, не пристав на унію; от же не правив, на бурку сидів у Покрови, аж поки знов не настало благочестіє. КС. 1884. VIII. 724.
Виправдати, -ся. Cм. виправдувати, -ся.
Відмага, -ги, ж. Отказъ, отговорка. Це відмага тільки. Н. Вол. у.
Гущавник, -ка, м. = Гущак. Вх. Зн. 13.
Зату́шкати, -ся. Cм. затушковувати, -ся.
Налу́шник, -ка, м. = налюшник.
Порозгойдувати, -дую, -єш, гл. Раскачать (во множествѣ).
Ханівка, -ки, ж. Родъ шитья на рубахѣ.
Шерсть, -ти, ж. 1) Шерсть. Собака тоді була гола — без шерсти. Драг. 1. Гладив, гладив за шерстю, та як почав і проти шерсти. Ном. 2) Шероховатость кожи у малыхъ дѣтей. Мил. 32.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МАНІЖИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.