Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мантачити

Манта́чити, -чу, -чиш, гл. 1) Точить косу мантачкою. Мнж. 185. Косу мантачити. Черниг. у. 2) Тратить, мотать.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 405.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАНТАЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАНТАЧИТИ"
Гра́дусник, -ка, м. = Тепломір. Тепломір деякі називають просто градусником. Ком. Р. ІІ. 79.
Линтва́рь, -ря, м. Шкура годовалаго ягненка. Вас. 154. Ум. линтваре́ць, линтварик.
Могу́чий, могущий, -а, -е. Могучій, сильный. Не завидуй могучому, бо той заставляє. Шевч. 227. Могущий він і мудріш сопротивник. К. Іов. Могущого чоловіка з десятку не викинеш. Ном. № 13467.
Надожда́ти Cм. наджидати.
Нашпурляти, -ля́ю, -єш, гл. Набросать.
Обнатужити, -ся. Cм. обнатужувати, -ся.
Пасербиця, -ці, ж. Падчерица.
Потребен, -бна, -не = потрібний. Ном. № 4750.
Розбовкати, -каю, -єш, гл. Раззвонить, разболтать.
Саківно, -на, с. Часть сака. Шух. Г. 224, 228. Cм. сак. Часть підкладу. Шух. I. 228.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МАНТАЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.