Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

манько

Манько́, -ка, м. = манькут.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 405.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАНЬКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАНЬКО"
Биря, -рі, ж. Дѣтск. овца. О. 1861. ѴІІІ. 8. Як піду я яром по долині свої бирі гукати. Чуб. Ум. биренька, бирочка, бирочка.
Відрублювати, -люю, -єш, гл. = відрубувати. Стор. І. 151.
Глабці, -ців или -бець, ж. мн. 1) Лубки въ саняхъ. Н. Вол. у. 2) Сани обшитые лубками. Сим. 92.
Голодувати, -дую, -єш, гл. Голодать. Хто в літі гайнує, той в зімі голодує. Ном. № 558. Голодний голодуєш цілий день. Г. Барв. 451.
Ласкав Cм. ласкавий.
Му́жний, -а, -е. = мужній 3 и 4.
Одноманітно нар. Однообразно.
Позаколисувати, -сую, -єш, гл. Закачать (многихъ).
Свинячка, -ки, ж. Ум. отъ свиняка. 2) Раст. = свинюха. Вх. Пч. II. 33.
Світлонька, світлочка, -ки, ж. Ум. отъ світлиця.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МАНЬКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.