Борикати, 1) -каю, -єш, гл. Рыть рогами. Сам бик землю борикає і на себе кидає. Киртиця борикат землю. 2) -чу, -чеш, гл. Мычать. Ходить волик понад Дунай, сумненько бориче.
Вовконог, -га, м. Раст. Lycopus exaltatus.
Галон, -на, м. Галунъ, позументъ. Золотії галони, а срібнії запони.
Гри́зтися, -зу́ся, -зе́шся, гл. 1) Кусаться, грызться. Де пси свої гризуться, там чужий не мішайся. 2) Ссориться, браниться. Чоловіче — голубчику, не буду до віку з тобою гризтись.
Драби́на, -ни, ж. 1) Переносная лѣстница. Нема тії драбини, щоб до неба достала. 2) = драбки. Занедужав чумаченько, на драбину похилився. 3) Рѣшетка возлѣ яслей. Ум. драби́нка, драби́ночка.
Заходжый, -а, -е. прил. Захожій.
Змлоїти, -лою, -їш, гл. Истомить. Зима, ді, мя зморозила, а літо змлоїло.
Магомета́нин, -на, м. Магометанинъ.
Поперекидатися, -даємося, -єтеся, гл. То-же, что и перекинутися, но о многихъ. Поробіться, каже, муравками та лізьте у пляшку. Вони усі поперекидались та й поулазили у ту пляшку.
Стінка, -ки, ж. 1) Ум. отъ стіна. Майстрі швидко викинули стінку між старою светлицею і кімнаткою. 2) Стѣна изъ поставленнаго стоймя камыша, иногда полукругомъ, иногда двѣ стѣны, соединенные подъ угломъ, и пр. — для защиты рождающихся ягнятъ. 3) Рыболовная сѣть, которой перегораживаютъ поперекъ всю рѣку. 4) Откосъ горы или крутой берегъ рѣки, поросшій лѣсомъ, роща по отлогостямъ горы надъ рѣкой. 5) 15 локтей полотна. 6) Родъ игры въ мячъ.
