Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

манюній

Маню́ній, маню́нький, манюсе(і)нький, манюсю́ненький и манюсю́нечкий, -а, -е., Ум. отъ малий. Очень маленькій, крошечный.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 405.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАНЮНІЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАНЮНІЙ"
Брекекекати, -каю, -єш, гл. Квакать (о лягушкахъ). Харьк. у. Александров. у. Слов. Д. Эварн.
Брук, -ку, м. = бурок. Желех.
Груща́нка, -ки, ж. (Выговаривается также и грущинка). Родъ кушанья, свареннаго изъ растертыхъ грушъ. Грущинку варять з грушок, котрі перетирають через сито. МУЕ. І. 101.
Невмірайко, -ка, м. = невмірака. К. ПС. 113.  
Паляничка, -ки, ж. Ум. отъ паляниця.
Повідпускати, -ка́ю, -єш, гл. Отпустить (многихъ). Повідпускай їх, — нащо вони тобі здалися?
Пороскублюватися, -люємося, -єтеся, гл. То-же, что и роскублитися, но о многихъ.
Ригнути Cм. ригати.
Світувати, -ту́ю, -єш, гл. Ходить по свѣту. Чуб. III. 262.
Тридцятий, -а, -е. числ. Тридцатый.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МАНЮНІЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.