Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

маніжитися

Мані́житися, -жуся, -жишся, гл. Жеманиться; нѣжничать.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 404.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАНІЖИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАНІЖИТИСЯ"
Бацькун, -на, м. Прозвище бѣлорусса. Ном. № 743.
Етноґра́фія, -фії, ж. Этнографія.
Жи́гавка м жи́галка, -ки, ж. Крапива, Urtica dioica, — urens. ЗЮЗО. І. 140. Вх. Пч. I. 13. Жигалков напарена. Гол. IV. 530.
Заволіка́ння, -ня, с. 1) Затягиваніе, завлеченіе. 2) = заволочування.
Збі́ранка, -ки, ж. = збіранина і.
Обідранець, -нця, м. Оборванецъ. Обідранці пішли в танці, голобокі пішли в скоки. Ном. № 12485.
Причком Въ выраж.: не причком сказати. Не говоря дурного слова. Подольск. г.
Чахлик, -ка, м. Рубаха, застегиваемая сзади. Вх. Лем. 481.
Шкарапаня 2, -ні, ж. Жаба. Вх. Зн. 82.
Шкітильгати, -га́ю, -єш, гл. = шкитильгати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МАНІЖИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.