Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мана

Мана́, -ни, ж. Призракъ, обольщеніе, иллюзія. Се не мана — перед очами твоїми, матінка твоя. Греб. 342. ману пускати, напускати. Морочить, дурачить, отводить глаза. Еней пустив на нас ману. Котл. Ен. І. 16. Пускають між народ ману. Греб. 328. Хвалиться: хазяйка добра людина, а про те — Бог його знає! Може таку ману пуска. Мир. Пов. II. 89.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 403.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАНА"
Відбігти Cм. відбігати.
Вітрик, -ка, м. Ум. отъ вітер.
Гонча́рня и ганча́рня, -ні, ж. Горшечный заводъ.
Запроти́вити, -влю, -виш, гл. Повредить, подѣйствовать вредно. Лік запротивив. Вх. Лем. 416.
Зубіч нар. = узбіч. Н. Вол. у.
Лемента́рь, -ря́, м. = лейментарь. Мет. 425.
Нашийниця, -ці, ж. 1) Ожерелье, монисто. 2) То, что взято на шею; говорится о долгахъ, денежныхъ обязательствахъ и пр. У його бідолахи багато нашийниць.
Перепарувати, -ру́ю, -єш, гл. Перестать испаряться.
Присадити Cм. присаджувати.
Чистюх, -ха, м. Насѣк. Nepa cinerea. Вх. Пч. II. 27.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МАНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.