Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мана

Мана́, -ни, ж. Призракъ, обольщеніе, иллюзія. Се не мана — перед очами твоїми, матінка твоя. Греб. 342. ману пускати, напускати. Морочить, дурачить, отводить глаза. Еней пустив на нас ману. Котл. Ен. І. 16. Пускають між народ ману. Греб. 328. Хвалиться: хазяйка добра людина, а про те — Бог його знає! Може таку ману пуска. Мир. Пов. II. 89.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 403.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАНА"
Безнадійно нар. Безнадежно. Ком. І. 54.
Далічко нар. Далеко. Пасіка гей далічко від хати. Федьк.
Заду́ма, -ми, ж. Задумчивость. Гадюк хотів піймати на її лиці хоч крапельку задуми, хоч крапельку того смутку. Левиц. Пов. 298.
Молда́вський, -а, -е. Молдавскій. Ей, Василию молдавський, господарю волоський! АД. II. 100.
Обікрасти Cм. обкрадати.
Приплисти Cм. припливати.
Пророцтво, -ва, с. Пророчество. Пророцтво я до тебе промовляю. К. ЦН. 294.
Робітниця, -ці, ж. Роботница. Батенько іде, хвалить мене: оддали дочку робітницю: по сім кіп жне. Чуб. V. 723. Ум. робітничка, робітнонька. Зіронько вечірняя, то жесь освітила, а з дому домівнонькою, а з поля робітнонькою. Рк. Макс.
Роскласти, -ся. Cм. роскладати, -ся.
Татарак, -ку, м. Раст. Acorus Calamus L.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МАНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.