Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мана

Мана́, -ни, ж. Призракъ, обольщеніе, иллюзія. Се не мана — перед очами твоїми, матінка твоя. Греб. 342. ману пускати, напускати. Морочить, дурачить, отводить глаза. Еней пустив на нас ману. Котл. Ен. І. 16. Пускають між народ ману. Греб. 328. Хвалиться: хазяйка добра людина, а про те — Бог його знає! Може таку ману пуска. Мир. Пов. II. 89.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 403.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАНА"
Відмотувати, -тую, -єш, сов. в. відмотати, -таю, -єш, гл. Отматывать, отмотать.
Гнилуша, -ші, ж. Третья четверть луны. Чуб. І. 11. Cм. гнилий 3.
Крамкати, -каю, -єш, гл. О воронѣ: каркать. Вх. Уг. 247.
Підгородянин, -на, м. Подгородній житель. Новомоск. у. (Залюб.).
Потомний, -а, -е. , пото́мній, -я, -є. Будущій, грядущій. (Будинки) цілі і кріпкі і ще постоять для потомнього часу. О. 1861. VI. 169.
Принадність, -ности, ж. Привлекательность; красота. Уроди, грації, принадности царице. К. Дз. 87.
Припадок, -дку, м. Случай. Чуб. V. 476. Приходили у всяких припадках до него, а він кождому раду давав. Гн. І. 38. Як совітуєш в таковом моїм припадці? Котл. Н. П. 352.
Проторохтіти, -хчу, -тиш, гл. Прогромыхать. Хутко проторохтіли вулицями. МВ. (О. 1862. III. 71).
Фаля, -лі, ж. Вѣтеръ съ дождемъ. Вх. Лем. 477.
Щербанець, -нцю, м. Раст. Hyoseris foetida. Вх. Пч. II. 32.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МАНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.