Вітрів, -рова, -ве Принадлежащій вѣтру. Жене, як вітрів батько.
Го́рло, -ла, с. 1) Горло, глотка. Проханий кусок горло дере. Кричать на все горло. У горлі пересохло. Треба горло промочити. На го́рло заробля́ти. Зарабатывать на водку. Го́рлом дарува́ти. Освобождать отъ смертной казни. От уже ж бо осуджено, щоби Теклуні ні січено, ні рубано, але щоби Теклу горлом даровано. Го́рлом, на го́рло скара́ти. Казнить смертью. 2) Дуло въ пушкѣ, ружьѣ. Москаль гармати горлом у вічі поставив. 3) Входь въ рыболовный сакъ. 4) Cм. жорна. 5) Съуженное мѣсто кошари въ полонинах. Ум. Го́рличко.
Де́шево нар. Дешево. Ум. Дешеве́нько.
Зсилати, -лаю, -єш, сов. в. зіслати, -шлю, -шлеш, гл. 1) Ниспосылать, ниспослать. Моя думка — єсть то ангел од Бога зісланий. 2). Высылать, выслать, отсылать, отослать. Стали вдову стареньку зневажати, на чуже подвірря зсилати. Зослав хлопця з хати.
Коштовно нар.
1) Цѣнно, дорого.
2) Драгоцѣнно.
Латанина, -ни, ж.
1) Постоянное заплатываніе, накладываніе заплатъ. Докучила мені оця латанина; що день Божий латки латаю. Богодух. у.
2) Вещь, состоящая изъ заплать; рубище.
Лихта́рик, -ка, м. Ум. отъ лихта́рь.
Ля I пред. = біля. Стоїмо ми ля воріт.
Наряжа́тися, -жа́юся, -єшся, гл. = наряджатися.
Просоліти, -лію, -єш, гл. Просолиться, просолѣть. Солонії млаки слізьми просоліли. Просоліла риба.
