Боровина, -ни, ж. = бір. Ой бором, бором, боровиною, ой хто ж то їде вечориною?
Зітка́ти, -тчу, -тче́ш, гл. Соткать. Стьожки, зітканії з кришталевих ниток.
Криничовина, -ни, ж. Мѣстность, богатая ключами. Липина і горобина, і дуб кучерявий поспліталися вітами зеленими над холодною криничовиною. Шукає вона очима тих ярків зелених, де буває криничовина, де густа осока покриває долинку, а на долині блищить водиця.
Мигуне́ць, -нця, м. Падающая звѣзда.
Мушта́тий, -а, -е. Мохнатый.
Насища́ти, -ща́ю, -єш, сов. в. наситити, -сичу, -тиш, гл. 1) Насыщать, насытить. Із ним на суд стати, правди не зіськати, тілько сріблом-злотом панів насищати. Дірявого мішка не наситиш. 2) Сварить меду (для питья). Бочку меду наситимо. У Котляревскаго употреблено въ знач.: подсластить медомъ воду. Сити із меду наситили.
Перекути, -кую́, -єш, гл. = перекувати.
Сінянки, -нок, ж. мн. Рѣшетки, употребляемыя при перевозкѣ сѣна.
Турувати, -ру́ю, -єш, гл.
1) Соображать, думать. Турую в голові: чого то мні світ замняхкинився, та ніяк не поміркую.
2) Говорить вздоръ. Що ви туруєте? Воно й трохи купи не держиться.
Тямучий, тямущий, -а, -е. Понимающій, смыслящій, толковый, умный. Він чоловік тямучий, не зопсує діла. Тямуще й нетямуще пішло. Книжки лежать, папери купами: Павло Піддубень дуже тямущий чоловік, всяку старовину молодою головою зазнає.
