Гнійний, -а, -е. 1) Навозный, унавоженный. Гнійне поле.
2) Гнойный.
Друко́ваний, -а, -е. Печатный. Друкована словесність. Як же піднялися братства церковні свою.... віру од Унії наукою церковною, книжками друкованими та школами братськими боронити. 2) Ученый (иронично). Такі, бачте, люде: все письменні, друковані, сонце навіть гудять. Люде письменні й друковані. Иногда употребляется умышленно въ двузначномъ смыслѣ: можно понять, что дѣло идетъ и о тѣлесномъ наказаніи друком (дрюком) — т. е. палкою. Вчений, та не друкований (дрюкований) т. е. недоученный — подразумѣвается: при помощи дрюка, палки, почему въ варіантахъ этой пословицы бываетъ и такъ: вчений, та не довчений, — не провчений, — не товчений.
Зроняти, -ня́ю, -єш, сов. в. зронити, -ню́, -ниш, гл. Давать, дать упасть; терять, потерять, утратить. Ой лісе, лісоньку, зронив єс красоньку.
Порадіти, -ді́ю, -єш, гл. Порадоваться. Вийде мила, — порадіє.
Псище, -ща, м. Ув. отъ пес.
Случай, -ча́ю, м. = випадок. Немає ніже єдиного случаю, щоб доладу було згадать.
Спохмура нар. Изъ подлобья, сурово. Спохмура дивиться.
Сталка Cм. сталька.
Трипутень, -тня, м. Раст. Plantago major L.
Хижість, -жости, ж. Хищность.
