Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

манаття

Мана́ття́, -тя, с. соб. Лохмотье, тряпки.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 403.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАНАТТЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАНАТТЯ"
Варовий, -а, -е. Относящійся къ вару 1. Вас. 146.
Дока́зування, -ня, с. 1) Договариваніе до конца. 2) Дѣланіе, совершеніе чего либо. 3) Попреки.
Лядина, -ни, ж. Сосна, растущая на ляд'ѣ. Cм. лядо. Н. Вол. у.
Нестеменно нар. Точь-въ-точь. Окунів небіж та й Окунів, — нестеменно Окунів. Мир. ХРВ. 16.
Опас, -су, м. Небольшое мѣсто для пастбища въ саду или огороженномъ лугу.
Паучина, -ни́, ж. = паутина. Вх. Уг. 257.
Повідіймати, -ма́ю, -єш, гл. Отнять (у многихъ). Повідіймав у всіх та й забрав собі.
Поправити Cм. поправляти.
Спускалка, -ки, ж. Горка, съ которой катаются на салазкахъ и др. снарядахъ. КС. 1887. VI. 482.
Турмак, -ка, м. Узникъ, сидящій въ тюрьмѣ. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МАНАТТЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.