Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

манаття

Мана́ття́, -тя, с. соб. Лохмотье, тряпки.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 403.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАНАТТЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАНАТТЯ"
Валькировий, -а, -е. Относящійся къ валькиру. Став серед хати проти валькирових дверей. Св. Л. 199.
Ганде нар. Тамъ. Вх. Лем. 402.
Дочу́тний, -а, -е. Чуткій. Які ви дочутні! Новомоск. (Залюбовск.).
Ло́ском нар. Наповалъ. Тільки той, хто не був на сватанні, то й не був п'яний, а то всі лоском лежали, аж до другого півдня. Кв. ло́ском лягло (про хліб, сіно і т. и.).
Нижняк, -ка́, м. 1) = нижник 2. Борз. у. 2) Южный вѣтеръ, вѣтеръ съ низу рѣки. Cм. низовий 2, низовка.
Низка, -ки, ж. 1) Связка чего-нибудь нанизаннаго. 2) Рядъ. Стояли ті рашавці, як вартовики, низкою. О. 1862. IX. 63.
Позстарюватися, -рюємося, -єтеся, гл. Состариться (о многихъ).
Пуринач, -ча, м. Нырятель.
Скнарий, -а, -е. Скупой, скаредный. К. Розм. 11. 50.
Стрічний, -а, -е. Встрѣчный.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МАНАТТЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.