Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

манаття

Мана́ття́, -тя, с. соб. Лохмотье, тряпки.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 403.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАНАТТЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАНАТТЯ"
Бузьок, -зька, м. = бузько 1. Вх. Пч. І. 16. Ум. бузьочок.
Дякі́вство, -ва, с. 1) Должность дьячка. 2) соб. Дьячки. Наїхало до попа того дяківства та попівства повен двір. Рк. Левиц.
Завірю́шливий, -а, -е. Вьюжный. Желех.
Зімни́к, -ка, м. Раст. Aster animus L. ЗЮЗО. І. 168.
Ло́скати, -каю, -єш, гл. Хлопать, щелкать. Лоскає язиком. Вх. Зн. 33. Лоскає батогом. Вх. Зн. 33.
Льод, -ду, м. = лід. од льо́ду до льо́ду. Годъ. Ном. № 544. Ум. льодок, льодочок. Бігла кізонька льодком-льодком. Грин. III. 553.
Мараст, -ту, м. = мерест 1. Вх. Уг. 251.
Мося́жний, -а, -е. Изъ желтой мѣди. Шух. І. 285.
Порозстелюватися, -люємося, -єтеся, гл. Разостлаться (во множествѣ).
Синко, -ка, м. Ум. отъ син.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МАНАТТЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.