Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мантулити

Манту́лити, -лю, -лиш, гл. Выманивать подачки.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 405.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАНТУЛИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАНТУЛИТИ"
Веселковий, -а, -е. Радужный. Уман. III. 231.
Гайдабурити, -рю, -риш, гл. Разбойничать. Коли б ти не гайдабурив — всяк сидів би тихо. К. Дз. 125.
Гикатися, -каюся, -єшся, гл. Икаться.
Горді́й, -дія́, м. = Гордівник. Г. Барв. 456.
За́мковище, -ща, с. Мѣсто, гдѣ былъ замокъ. Колись замок там був... Він їден собі там жив... на замковищі. Драг. 80. По замковищі бузина поросла. Драг. 81.
Канчук, -ка, м. Плеть, нагайка. Знайшли його повішеного за ноги й зашмагованого канчуками. Стор. МПр. 96. Під'їжджає пан оконом, канчук роспускає. Н. п.
Ладоньки, ладочки, ладошки, Ум. отъ ладки.
Розглядач, -ча, м. Соглядатай. Опат. 75.
Сохар, -ра, м. Бревно съ развилиной, стоящее на плоту сплавного лѣса (тальби), — на немъ плотовщикъ кладетъ свои вещи. Шух. І. 181.  
Хляти, хляну, -неш, гл. 1) Ослабѣвать, обезсилѣвать. І враже так товкли насіння, що у Рутульців хляв і дух. Котл. Ен. V. 64. 2) Упасть въ безсиліи. А він лиш хляв на мене, як той явір підтятий. Федьк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МАНТУЛИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.