Бридкий, -а, -е. 1) Мерзкій, гадкій. 2) Безобразный, некрасивый. Ой до старого, ой до бридкого серденько не пристане.
Брусячча, -ча, с. соб. увел. отъ брусся.
Відняти Cм. віднімати.
Гайворонячий, -а, -е. Свойственный, принадлежащій грачу, грачевый, грачій.
Дрохви́чка, -ки, ж. Самка драхва.
Задо́сить нар. Совершенно достаточно, больше чѣмъ достаточно. Торік було садовини задосить.
Здружи́ти, -жу́, -жи́ш, гл. 1) Сочетать бракомъ. 2) Подружить. Наука здружила і з'єднала всіх.
Прихилятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. прихили́тися, -лю́ся, -лишся, гл. 1) Наклоняться, наклониться, склониться, преклониться. Ой дуб до калини прихиляється. Ой єсть у саду криниченька нова.... прихилюся та й нап'юся. — до кого. Найти у кого расположеніе, любовь, пріютъ, пріютиться. До кого ж я, молодая, до кого ж я прихилюсь? Прихилюся я до тебе, сину, на старість, а ти доглянеш стару недужу матір. 2) Чувствовать, почувствовать къ кому расположеніе, склонность. Княгівна хутко до його прихилилась. Поки світу сонця, не прихиляться братами люде до погонця. 3) — до чого. Склоняться, склониться къ чему, дѣлаться, сдѣлаться сторонникомъ какого либо дѣла. Князь Василь.... прихиляється до нашої козацької справи.
Прозірний, -а, -е. 1) = прозорий. Річок прозірних чисті води. 2) Отъ сглазу происходящій. Пристріти.... прозірнії. 3) Зрительный. Прозірна труба. 4) Четкій. Книжка ся прозірна, бо в неї великі букви і мені добре читать.
Чубок, -бка, м.
1) Хохолокъ (у человѣка, у птицы). Який дудок, такий чубок. Де не взявся сизокрилий голубок, як ухопить горобчика за чубок.
2) Верхъ (въ насыпанной мѣрѣ); прибавка. Насипле повну чвертку, а зверху згорне чубок; то те, що згорнув, лишаєся на землі, а те, що в чвертці, то єго. Кілько літ має ваша панна? — Сорок ще й з чубком.
3) Чубок. Стебелекъ растенія? Взяла вона чубок бервінку.
