Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

марга

Ма́рга, -ги, ж. = маржина. Вх. Зн. 35.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 405.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАРГА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАРГА"
Вигорілий, -а, -е. Выгорѣвшій.
Їздня, -ні, ж. Постоянная ѣзда. Подольск. г.
Інженір, -ра, м. Инженеръ. Французький інженір Боплан. К. Кр. 18.
Набаламу́тити Cм. набаламучувати.
Плутати, -таю, -єш, гл. 1) Путать. 2) Путать, сбивчиво разсказывать.
Помістити, -ся. Cм. поміщати, -ся.
Роскотистий, -а, -е. 1) Легкій на ходу. Цей віз роскотистий. 2) Покатый. Роскотисте місце.
Скуп'яга, -ги, м. = скупердяга. Котл. Ен. Вх. Зн. 64.
Умазати, -ся. Cм. умазувати, -ся.
Ченцювати, -цюю, -єш, гл. Монашествовать.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МАРГА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.