Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

манути

Ману́ти, -ну, -ниш, гл. Манить, приманивать. Зміев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 405.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАНУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАНУТИ"
Безух, -ха, м. 1) Человѣкъ, не имѣющій уха или ушей. 2) Собака, у которой обрѣзаны уши. Канев. у.
Бокури мн. Кожаный поясъ. Желех. Cм. букурія.
Дровору́б, -ба, м. Дровосѣкъ.
Живо́тик, -ка, м. Ум. отъ живіт.
Заска́ржити, -жу, -жиш, гл. Принести жалобу.
Зцуплювати, -плюю, -єш, сов. в. зцупити, -плю, -пиш, гл. Стаскивать, стащить, стянуть. Зцупити з печі. Г. Арт. (О. 1861. III. 111).
Кутач, -ча, м. Кочерга. Желех.
Надима́тися, -ма́юся, -єшся, сов. в. наду́тися, -дму́ся, -дме́шся, гл. Надуваться, надуться.
Постоянець, -нця, м. Солдатъ на постоѣ. Черк. у. Махнула швидко до троянців, щоб сих латинських постоянців по своєму осатанить. Котл. Ен. IV. 41.
Шпорих, -ху, м. = шпориш. Там за річкою, там за бистрою, там шпорихи з травою. Чуб. V. 221.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МАНУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.