Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

манути

Ману́ти, -ну, -ниш, гл. Манить, приманивать. Зміев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 405.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАНУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАНУТИ"
Бичина, -ни, ж. 1) Отъ бик. Говядина. Конст. у. 2) Отъ бич 1. Палка. Рудч. ЧП. 233.
Власник, -ка, м. 1) Собственникъ, владѣтель. Желех. 2) Властитель, довѣренное лицо властителя? і прошу я царя хана і цариці ханиці і власників їх.... (Заговоръ). Чуб. І. 121.
Дзиндзоо́кий, -а, -е. Близорукій. Та в нас дівка була дзиндзоока. Полт. у.
Круг II, нар. Вокругъ. На ріках круг Вавилона, під вербами в полі, сиділи ми. Шевч. Круг його гукають. К.
Ловранкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Полдничать. Угор.
Нив, -ву, м. 1) Низъ, ниже лежащее мѣсто. Він і покотився на низ. 2) Долина. Пішли низами. 3) Земли Войска Запорожскаго. Славна Чута товстими дубами, ще славніша Низом, козаками. Н. п. 4) мн. низи. Нижній край невода. Азовск. Стрижевск.
Подарунько, -ка, м. = подаруйко.
Поживок, -вку, м. = поживність. Щось мало поживку з сієї мухи. Левиц. І. 147.
Полигати, -га́ю, -єш, гл. Поглотать, поѣсть съ жадностью.
Шпарґалля, -ля, с. соб. отъ шпарґал. А на десятий рік як вийме, прочитає, побачить сам здоров, що там ладу біс має, то в грубу так таки і впре шпарґалля все. Г.-Арт. (О. 1861. III. 101).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МАНУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.