Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

манути

Ману́ти, -ну, -ниш, гл. Манить, приманивать. Зміев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 405.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАНУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАНУТИ"
Гасання, -ня, с. Бѣганіе, прыганіе.
До́вба, -би, об. Рябой. Діжа вже давня була, погана, ряба... її довбою звано. Осн. 1862. VIII. 8.
Дренча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = деренчати. Голос їй дренчить. Св. Л. 103. Панотець давно хріп, аж вікна дренчали. Св. Л. 13.
Заскепи́ти, -плю, -пи́ш, гл. Занозить. Левч. 44.
Позгинати, -ня́ю, -єш, гл. Согнуть (во множествѣ).
Посрібрити, -рю, -риш, гл. = посрібнити.
Потя, -тя́ти, с. 1) Птенецъ; цыпленокъ. Вх. Пч. II. 11. Стало потя на ворота та й пів, та й пів. Гол. III. 438. Ум. потя́тко. А з потятком своїм всю ніч розмовляли. Гол. III. 387. 2)татарське. Чайка. Вх. Пч. II. 15.
Ріпка, -ки, ж. 1) Ум. отъ ріпа. 2) Родъ игры. КС. 1887. VI. 479. Ив. 48. Маркев. 73. Грин. III. 115.
Тесть, -тя, м. Тесть. Тесть любить честь, а зять любить взять. Шейк. Ум. тестенько, те́стечок, тестонько. Гол. IV. 220.
Тонічкий, -а, -е. = тоненький. Гол. II. 219.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МАНУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.