Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

марена

Маре́на, -ни, ж. 1) Чучело, которое дѣлаютъ въ праздникъ Ивана Купала. Чуб. III. 193. 2) Раст. Rubia tinctorum. ЗЮЗО. І. 134. Ум. маренка. маренка пахуча. Раст. Asperula odorata. ЗЮЗО. І. 113
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 406.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАРЕНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАРЕНА"
Бідночія, -чії, ж. = біднота. Желех.
Бучулька, -ки, ж. Ум. отъ бучуля.
Закупи́ти Cм. закупати.
Ло́кшина, -ни, ж. = локша. Свинячу голову до хріну і локшину на переміну. Котл. Ен. І. 18. Ум. локшинка. Харьк. г.
Лоскота́ння, -ня, с. Щекотаніе.
Ми́рявий, -а, -е. Медленно дѣлающій, мѣшкотный, лѣнивый. Желех. Вх. Зн. 36.
Неглядка, -ки, ж. Нерадивая, незаботливая. Взяв невістку та й кається. Чим же вона негожа? Хай правда, що вона неглядка та ледаченька, ну так і син їхній такий же; та й самі старі такі. Що ж, що вона не хоче нічого глядіть? І вони ж такі! Новомосковскъ.
Покута, -ти, ж. 1) Покаяніе. Де гріх, там і покута. Ном. № 124. 2) Епитимія. Ти на мене накинеш покуту? — Які ж твої гріхи? ЗОЮР. І. 130.
Потемніти, -ні́ю, -єш, гл. Потемнѣть. Калино-малино, чого потемніла? Н. п.
Скружляти, -ля́ю, -єш, гл. = скругляти.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МАРЕНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.