Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мандрівський

Мандрі́вський, -а, -е. = мандрівний. Примандрує (встаровину піп) не знать зітки, — от було й кажуть: мандрівський піп служив. О. 1861. XI. 8.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 404.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАНДРІВСЬКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАНДРІВСЬКИЙ"
Белькотуха, -хи, ж. Болтунья.
Брикс? ж. Женскій праздникъ 29 іюня. Чуб. ІІІ. 223.
Відібрати Cм. відбірати.
Окрик, -ка, м. Крикъ. Зараз окрик учинив.
Опупок, -пка, м. Завязь (плода). Суджан. у.
Поперепікатися, -каємося, -єтеся, гл. Перепечься (во множествѣ). Паляниці поперепікалися.
Розрубати Cм. розрубувати.
Скребти, -бу́, -бе́ш, гл. Скресть, скоблить. Досада скребе, як кішка лапою. Ном. № 3365. 2)моркву = моркву скромадити (си морква).
Тувальня, -ні, ж. Полотенце. Вх. Зн. 71.
Чужосільський, -а, -е. Принадлежащій другому селу, изъ другого села. Чужосільські левади. МВ. ІІ. 100.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МАНДРІВСЬКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.