Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мандрівський

Мандрі́вський, -а, -е. = мандрівний. Примандрує (встаровину піп) не знать зітки, — от було й кажуть: мандрівський піп служив. О. 1861. XI. 8.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 404.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАНДРІВСЬКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАНДРІВСЬКИЙ"
Ватажко, -ка, м. = ватажок. ЗОЮР. І. 132.
Гуз, -за, м. = Гудзь. КС. 1893. ѴІІ. 447. Ум. Гузик.
Мір, мо́ру, м. Моръ, смертность. Батько й мати повмірали від якогось мору. Г. Барв. 172. Торік був у Київі великий мір на людей. Кіевск. у. Чом воно на панів та на попів мору нема? Лебед. у.
Облопатися, -паюся, -єшся, гл. Обожраться.  
Пообдавати, -даю́, -єш, гл. Дать (многимъ).
Пришви, -шов, ж. мн. Въ сапогахъ: головки. Ном. № 3087. Гол. Од. 15.
Ростужитися, -жуся, -жишся, гл. Предаться тоскѣ.
Страхопуд, -да, м. Пугало.
Узброювати, -роюю, -єш, сов. в. узбро́їти, -рою, -їш, гл. Вооружать, вооружить.
Чебчик, -ку, м. = чебрик. ЗЮЗО. І. 176. Грин. III. 495.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МАНДРІВСЬКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.