Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мантачка

Манта́чка, -ки, ж. Родъ узкой лопаточки, намазанной смолою съ пескомъ и служащей для остренія косы. Мнж. 185.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 405.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАНТАЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАНТАЧКА"
Гирун, -на, м. Коротко остриженный. Конот. у.
Зале́глий, -а, -е. 1) Залежалый. 2) Недоплаченый.
Кружка, -ки, ж. Часть гончарнаго круга. Cм. круг ii. Вас. 179.
Пахвина, -ни, ж. Нижняя и боковая часть брюха животныхъ отъ пупа до паховъ. Одріжте мені пахвини.  
Поганяння, -ня, с. Понуканіе.
Подоїдати, -да́ю, -єш, гл. Доѣсть (многое).
Прихання, -ня, с. Фырканіе. К. (Желех).
Розрум'янитися, -ню́ся, -нишся, гл. Раскраснѣться. Палажка, розрум'янившись дуже, шаталась уранці в неділю по коморі. Г. Барв. 155.
Скритикувати, -ку́ю, -єш, гл. Отнестись критически, подвергнуть критикѣ. То була така необачність, що скритикує її й мала дитина. К. ХП. 126.
Шабашівка, -ки, ж. Предметъ, употребляемый евреями въ субботній день. Горілка-шабашівка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МАНТАЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.