Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мантачка

Манта́чка, -ки, ж. Родъ узкой лопаточки, намазанной смолою съ пескомъ и служащей для остренія косы. Мнж. 185.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 405.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАНТАЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАНТАЧКА"
Боронець, -нця, м. Защитникъ.
Горупа́, -пи́, ж. = Свиріпа. Н. Вол. у.
Заджеркоті́ти, -кочу́, -ти́ш, гл. = заджерґотати. Як заджеркотіли жиди, то аж у вухах лящить. Славяносерб. у.
Знігатися, -гаюся, -єшся, гл. Устать, обезсилѣть. Ходив до Хотиня та так ся знігав. Камен. у.
Ли́пці, -ців, м. мн. Шесть для сниманія фруктовъ, расколотый на одномъ концѣ на четыре части, раздвинутыя на извѣстное разстояніе, чтобы удобнѣе было снимать фрукты. Полт. г.
Підколодник, -ка, м. = підколодь. Шух. І. 237.
Покуса, -си, ж. Искушеніе. на покусу підводити. Искушать. Страшно тебе й слухати, що ти мене на покусу підводиш! Стор. МПр. 14.
Похарцизувати, -зу́ю, -єш, гл. Поразбойничать.
Умовний, -а, -е. 1) Условный. 2) Сговорчивый, котораго легко уговорить.
Чорногуз, -за, м. Листъ. Чуб. І. 63. Вх. Пч. І. 16. Cм. бузько. А горобець впився, з чорногузом бився, як ударив чорногуза, — чорногуз звалився. Чуб. V. 1124.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МАНТАЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.