Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

манісінький

Мані́сінький, -а, -е. = малісінький. Мил. 216.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 404.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАНІСІНЬКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАНІСІНЬКИЙ"
Брязкітка, -ки, ж. = брязкальце. Ум. брязкіточка.
Вуточка, -ки, ж. 1) Ум. отъ вутка. 2) Родъ хороводной игры. Грин. ІІІ. 111.
Дара́ба, -би, ж. Плоть изъ сплавного лѣсу. Шух. І. 181, 182. Пливе дараба, а керманич на беріг поглядає. Млак. 4.
Зелене́нький, зелене́сенький, -а, -е., Ум. отъ зелений.
Зімовни́к, -ка, м. Зимнее жилице запорожца внѣ Сѣчи. Сидів він зімовником серед дикого степу на Низу. К. ЧР. 13.
Осуруга, -ги, ж. см. осоруга.
Приваблювати, -люю, -єш, сов. в. привабити, -блю, -биш, гл. Привлекать, привлечь. Ой, дівчино люба, мила, ти ж то мене привабила. Грин. III. 161.
Тир, -ру, м. Насѣк. Eruca euphorbiae. Вх. Пч. II. 26.
Чинч, -чу и пр = чинш и пр. Давала чинчу до двора ковбас десятків з три латину. Котл. Ен. IV. 43.
Шудра, -ри, ж. Наложница, незаконная жена. Желех. Kolb. II. 154.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МАНІСІНЬКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.