Гре́чка, -ки, ж. Греча, гречиха-растеніе. Вродила йому така гречка, що на все поле. Греча-зерно. Розсипав гречку. мн. Гречки́. Посѣвы гречихи. Та й гречки гарні цей год. 2) Раст.: а) — ди́ка, польова́. Capsella bursa pastoris. б) — ди́ка. Rumex acetosa. 3) Коричневыя крапинки по бѣлой лошади. Коненя мале, сухе, та таке пархате, що аж гречкою усипане. 4) Неха́й бу́де гре́чка. Пусть будетъ по твоему. Нехай буде гречка, аби не суперечка. 5) Скака́ти у гре́чку. Нарушать супружескую вѣрность. 6) Перегна́ти через гре́чку. Задать трепку. Ум. Гре́чечка.
Злива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. злити, зіллю́, зіллєш, гл. 1) Сливать, слить изъ разныхъ мѣстъ въ одно. Йому мила з усіх мисок вечерю зливає. 2) Лить, полить на что. Зливати на руки. Зливши миро се, на погребення зробила. 3) Поливать, полить, обливать, облить; заливать, залить. Треба злити долівку, щоб пилу не було. Зіллю ввесь сад слізьми. Так гляне, неначе холодною водою зіллє. Ріка зливає поберіжжє.
Лісу́н, -на, м. По народн. повѣрьямъ — человѣкообразное существо, живущее въ лѣсу. Лісун таки як чоловік, тільки в його нема тіні... В його й жінка є. лісу́н (также полісу́н) — богъ волковъ, заботящійся объ ихъ прокормленіи; кромѣ того без його ярмарка ніколи не буде, він на все ціну зводить. Cм. лісові люде.
Невзгодина, -ни, ж. Невзгода. От же й пройшли-ізійшли злиї невзгодини. Слово это находится въ фальсифицированной думѣ «Битва Чигиринская», напечатанной впервые Срезневскимъ
Совище, -ща, с. Большая сова.
Спіткання, -ня, с. Встрѣча.
Тупішати, -шаю, -єш, гл. Дѣлаться тупѣе.
Тупцяти, -цяю, -єш, гл.
1) Ходить. Він часто по баб'ячій тупцяв по хаті.
2) — коло кого. Ухаживать, присматривать. Як візьме коло його панькати, тупцяти. Cм. тупцювати.
Челяда, -ди, ж. = челядь. Ой де ж се ти, козаченьку, з криниці вмивався, — між усію челядою мені сподобався. Ум. челядонька. Там гуляла челядонька молода, а між того челядою Петрика нема.
Штанатий, -а, -е. О курахъ: мохноногій, съ оперенными ногами. Кури штанаті.
