Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мара

Мара́, -ри, ж. 1) Призракъ, привидѣніе. Вони ж, бачивши його, що ходить по морю, думали, що се мара. Єв. Мр. VI. 49. Василина з'явилась і счезла, як мара. Левиц. І. Що ж се таке? Се не мара, моя се мати і сестра. Шевч. 340. 2) Злой духъ, разновидность чорта, обморочивающій людей, затемняющій имъ разсудокъ, чтобы завести ихъ въ опасное мѣсто. Чуб. І. 196. Туди мене мара несе, де грають музики. Гол. IV. 460. Убрався в сажу, як мара. a мара його знає, де він ся подів! A чортъ его знаетъ, куда онъ дѣвался! Камен. у. 3) Сонъ, сновидѣніе, греза. Сон — мара, Бог — віра. Ном. № 11345. Чаще во мн. ч.: мари. Ой місяцю-місяченьку! не світи нікому, тільки мойму миленькому, як іде додому. Світи йому вдень і вночі і розганяй мари. ЗОЮР. II. 240. У Левицкаго употребл. въ значеніи: мечты. Не зросла вона в роскоші. Мари об таких хатах раскішних здались їй пустими.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 405.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАРА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАРА"
Гонча́рь и ганча́рь, -ря́, м. 1) Горшечникъ; выдѣлывающій, продающій глиняную посуду. Вас. 177. — бі́лий. Выдѣлывающій гончарныя издѣлія изъ глазури. Вас. 177. 2) Гончарь. Раст. Lycopodium clavatum. Вх. Пч. II. 33. Ум. Гонча́рик.
Конче нар. Безотлагательно, непремѣнно, именно. Нащо се вам його так конче треба? МВ. ІІ. 188. І треба ж було сім паничам потрапити перелізти конче в мій садок.
Крубочки, -ків, мн. Родъ вышиванья. Kolb. Рок. І. 48.
Лихта́рь, -ря́, м. = ліхтарь. Піддружий каганець з-за печі, в лихтарь поставивши, несе. Алв. 56. Ум. лихтарик.
Обкушувати, -шую, -єш, сов. в. обкуса́ти, -са́ю, -єш, гл. Обкусывать, обкусать.
Передній, -я, -є. 1) Передній. 2) Прежній. 3) Первый, лучшій. Не у нас передній чоловік — усьому перед веде. 4) переднє слово. Предисловіе.
Поодч.. Cм. повідч..
Просвітний, -а, -е. Просвѣтительный. Желех.
Сніг, -гу, м. Снѣгъ. Злякався, побілів, як сніг. Котл. Ен. II. 30. Ум. сніжо́к, сніже́чек. Чуб. V. 83.
Чохлатий, -а, -е. Имѣющій чохли на рукавахъ (о рубахѣ). Г. Барв. 327. Старша світилка багата, на їй сорочка чохлата. Мил. Св. 49.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МАРА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.