Виправлятися, -ляюся, -єшся, сов. в. виправитися, -влюся, -вишся, гл.
1) Выпрямляться, выпрямиться. (Гиляка) виправилась, та лусь пана по пиці.
2) Разглаживаться, разгладиться. Повиймав із скрині жупан, шапку, пояс, почепив усе на кілочку, щоб виправилось.
3) Оправдываться, оправдаться. Виправляється, що цього не було. Не по правді робить, та ще й виправляється.
4) Отправляться, отправиться.
Гомелува́тий, -а, -е. Уродливо кудрявый (о соснѣ). Гомелувата сосна.
Дрібно́та, -ти, ж. Мелюзга, мелочь. Тоді то вже орда значних людей у полоне залюбки брала, а дрібноту панів без жалю стинала. Дрібна дрібнота. Ум. дрібно́тка, дрібно́тонька.
Забочи́тися, -чу́ся, -чишся, гл. Косо смотрѣть (непривѣтливо, угрюмо), коситься на кого.
Запи́туватися, -туюся, -єшся, сов. в. запита́тися, -та́юся, -єшся, гл. = запитувати. Запитайся, брате, яка моя доля.
Затрембіта́ти, -та́ю, -єш, гл. Затрубить, заиграть в трембіту. Ой піду я в полонинку, там затрембітаю, щоби мене було чути на дев'їту стаю.
Кланятися, -няюся, -єшся, гл.
1) Кланяться. Инший в ноги кланяється, а за п'яти кусає. Кланяюсь, прошу: не оставте ласкою вашою, добродію, і моїх синів.
2) Покланяться. І ми ся тобі кланяєм, ім'я твоє узиваєм.
3) Привѣтствовать. Кланяюсь їм низьким поклоном, приятним словом.
Мі́та, -ти, ж. Мѣтка, знакъ.
Позасіювати, -сіюю, -єш, гл. = позасівати.
Умерчик, -ка, м. = умерлець.
