Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мантяр

Мантя́р, -ра, м. Обманщикъ, мошенникъ. Вх. Зн. 35.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 405.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАНТЯР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАНТЯР"
Велерічивий, -а, -е. Многорѣчивый. Язик отой велерічивий. Шевч. 625.
Гладший, -а, -е. Сравн. ст. отъ гладкий. Левиц. І. 64.
Досвіткува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Быть на до́світках.
Насущний, -а, -е. Насущный. Як то тяжко той насущний люде добувають. Шевч.
Обстригатися, -га́юся, -єшся, сов. в. обстри́гтися, -жу́ся, -же́шся, гл. Остригаться, остричься.
Опара, -ри, ж. Опара для печенія хлѣба.
Поорендувати, -ду́ю, -єш, гл. Заарендовать (во множествѣ).
Посвататися, -таюся, -єшся, гл. Посвататься. Коли так по Семені, другого дня, і не сподівалась, і не снилось мені, та й посватавсь він. МВ. І. 8.
Рибник, -ка, м. 1) Рыбный садокъ. 2) Родъ сарая, гдѣ солятъ рыбу. Азовск. море. (Стрижевск.).
Тонучий, -а, -е. Утопающій. Тонучий і бритви хопиться. Ном. № 9784.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МАНТЯР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.