Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мармиза

Марми́за, -зи, ж. Презрительно о лицѣ: морда, рожа. Одпас уже товсту мармизу!
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 406.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАРМИЗА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАРМИЗА"
Брязкач, -ча, м. Звонкая монета.
Дові́ряний, -а, -е. Дознанный, испытанный, несомнѣнный. Що є відьми — се довіряна річ. Н. Вол. у.
Доса́дно нар. Непріятно. МВ. І. 24. Ум. досадне́нько. Шо в черницях добре жити, легче ділечко робити, тілько, ненько, досадненько, шо в черні ходити. Грин. ІІІ. 376.
Затве́рджувати, -джую, -єш, сов. в. затверди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Утверждать, утвердить.
Зе́мство, -ва, с. Земство.
Розанець, -нця, м. = вергун. МУЕ. III. 3.
Росторгати Cм. росторгувати.
Рушання, -ня, с. Движеніе съ мѣста.
Схильчивий, -а, -е. Покладливий, сговорчивый. Пилипиха була мати своїй дочці не податлива, не схильчива. МВ. ІІ. 84.
Товстуватий, -а, -е. Толстоватый. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МАРМИЗА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.