Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мантули

Манту́ли, -тул, ж. мн. 1) Подачки, собранныя колядниками или нищими. Лебед. у. 2) Родъ пирога изъ кукурузной муки съ сыромъ. Вх. Зн. 35.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 405.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАНТУЛИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАНТУЛИ"
Брехання, -ня, с. 1) Лганье. 2) = гавкання.
Клекацка, -ки, ж. Крыжовникъ. Вх. Лем. 425.
Одаль нар. Вдали, поодаль.
Перевижшати, -шаю, -єш, гл. Превысить; превзойти. Посіпака економ то пана перевижшав, бо народ катував. Гн. II. 144.
Позавічно нар. Заглазно, заочно. Я не була при тому, як се діялось. Це становий записав позавічно.
Пообкапувати, -пую, -єш, гл. То-же, что и обкапати, но во множествѣ. Це на страстях так воском юпки пообкапували. Черниг. у.
Рогожка, -ки, ж. Ум. отъ рогожа.
Самодержець, -жця, м. = самодержавець. К. Кр. 19. К. Бай. 27. Московський самодержець. К. ПС. 128.
Спризба, спри́зьба, -би, ж. = приспа. На спризьбі сидить. Лохв. у.
Ходушка, -ки, ж. Снарядъ, въ которомъ пріучаютъ дѣтей ходить. Рк. Левиц.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МАНТУЛИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.