Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

манта

Ма́нта, -ти, ж. Родъ суконнаго плаща, свити, сшитой мѣшкомъ. Чуб. VII. 420. Шух. I. 138. Ой сижу я, сижу, на палаш приперся, манта мі широка, полами утерся. Федьк. I. 42.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 405.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАНТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАНТА"
Волоситися, -шуся, -сишся, гл. Таскать другъ друга за волосы. Вх. Зн. 8.
Каразійовий, -а, -е. Сдѣланный изъ простого толстаго сукна.
Нахливці нар. = нахильці. Випив горілку нахливці. Зміев. у.
Несмертельність, -ности, ж. Безсмертіе.
Овдовілий, -а, -е. Овдовѣвшій. Волч. у.
Підпора, -ри, ж. 1) Подпорка. О. 1862. IV. 13. Запрягайте воли, їдьте по підпори — скиртоньки підпірати. Лукаш. 149. Підпо́ро жидівська! — брань для женщины. Шух. І. 35. 2) Опора, поддержка. Мала трох синів..., мала на старість потіху і підпору. Гн. І. 188.
Позвикати, -ка́ємо, -єте, гл. Привыкнуть (о многихъ). Чи вже позвикали ваші дівчата в городі жити? Кіевск. у.
Приязність, -ности, ж. Привѣтливость, дружелюбіе.
Стебель, -блю, м. = стебло. Грин. III. 18.
Цвяшкований, -а, -е. = цвяхований.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МАНТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.