Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

манта

Ма́нта, -ти, ж. Родъ суконнаго плаща, свити, сшитой мѣшкомъ. Чуб. VII. 420. Шух. I. 138. Ой сижу я, сижу, на палаш приперся, манта мі широка, полами утерся. Федьк. I. 42.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 405.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАНТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАНТА"
Видивитися Cм. видивлятися.
Гарець, -рця, м. Гарнець. Ум. гарчик. Грин. II. 147.
За́ти́шно нар. Уютно, укромно; тихо. Захотів пишно! аби затишно. Ном. № 9890.
Збутві́ти, -вію, -єш, гл. Испортиться, сгнить.
Насмоктуватися, -туюся, -єшся, сов. в. насмоктатися, -кчуся, -чешся, гл. 1) Вдоволь насасываться, насосаться. 2) Напиваться, напиться пьянымъ. Сим. 100.
Потасувати, -су́ю, -єш, гл. Поколотить. Було його на вольній або на вечорницях потасують добре, бо таке задьорне було. Кв. Тим же він і сердитий. Добре, що ще не потасував тебе. Се диво, що москаль голодний заснув, не потасувавши хазяйки. Котл. МЧ. 443.
Рутяний, -а, -е. Изъ рути. Г. Барв. 124. Ой то ти втратиш віночка рутяного. Чуб. V. 35., Ум. рутяненький. Ізняв з мене вінець рутяненький. Чуб. V. 413.
Сверб'ячка, -ки, ж. 1) = сверблячка. Угор. 2) Чесотка, короста. Угорск.
Фляцкати, -каю, -єш, гл. Шлепать, бить ладонью. Вх. Зн. 75.
Харити, -рю, -риш, гл. Чистить. Вх. Зн. 76. Всі птиці харили кирничку, те й пані казали. ЕЗ. V. 81.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МАНТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.