Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мармор

Ма́рмор и мармур, -ру, м. Мраморъ. З мармору вироблена постать. Мир. ХРВ. 388. Якого там срібла, злота, квіток, мармору! Левиц. І. 223. Широкий ганок з білого мармуру. Федьк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 406.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАРМОР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАРМОР"
Брику меж. = брик. Встрѣчено въ соедин. съ словомъ стрику: А кізочка стрику-брику. Рудч. Ск. I. 60.
Глижка, -ки, ж. Комочекъ. Черниг. у. Ум. глижечка.
Запиндю́читися, -чуся, -чишся, гл. Заважничать, задрать носъ.
Перворідний, -а, -е. Первородный.
Подовершувати, -шую, -єш, гл. Довершить, доложить верхи (во множествѣ).
Притаєнний, -а, -е. Скрытный. Притаєнний чоловік. Черк. у.
Сквересть меж., выражающее крикъ птицы? Cм. скверещати. Коли єсть, то шелесть, а як нема, то сквересть. Ном. № 10830.
Утокмачити, -чу, -чиш, гл. Втиснуть, випхнуть.
Хихотатися, -чуся, -чешся, гл. Хихикать, смѣяться. Щось за ним іззаду ніби хихочеся. ЕЗ. V. 212.
Чаклувати, -лую, -єш, гл. Колдовать. Та усе нишком, не хвалячись, чаклує.... Як усі полягають спати, а вона й вийде на двір та й махне рукою. Та куди махнула, туди і хмари пійдуть. Кв. I. 204.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МАРМОР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.