Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

манірний

Мані́рний, -а, -е. Манерный. Наші вельможні пани такі манірні. К.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 404.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАНІРНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАНІРНИЙ"
Відтерти Cм. відтерати.
Ґа́ґати, -ґаю, -єш, гл. = Ґеґати. Вх. Лем. 406.
Лу́скатися, -каюся, -єшся, гл. 1) = лузатися. 2) Трескаться, лопаться.
Навкі́р и навкі́рки, нар. Наперекоръ, на зло. Желех. То мі навкір робиш. Гол. III. 389.
Прикадкуватий, -а, -е. О человѣкѣ: малорослый и толстый. Слов. Д. Эварн.
Пукнястий, -а, -е. = пукатий. Оця чашечка хоть нижча, за те в неї боки пукнясті, то вона ще більша за ту. Волын. г.
Рівноправний, -а, -е. Равноправный. О. 1861. VIII. 90.
Сутемрявий, -а, -е. Темный. Із своїх низьких да сутемрявих хат. К. Дз. 179.
Умилостивити, -влю, -виш, гл. Умилостивить, сдѣлать милостивымъ. Щоб його як-небудь умилостивити, вклонився йому. Стор. I. 149.
Хвасті, -тів, ж. = хвастощі. Дайте санчат хвасті підомчать. Ном. № 13535.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МАНІРНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.