Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

манатка

Мана́тка, -ки, ж. Платокъ. Втерла чорні очі писанов манатков. Федьк. І. 100. Манатки, ків. а) Пожитки. Микола вдосвіта забрав свої манатки і пристав до другої ватаги. Левиц. І. б) Одежда плохая. Жиди посхоплювались, да піднявши манатки, так і майнули. Рудч. Ск. II. 194.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 403.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАНАТКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАНАТКА"
Доволочити Cм. Доволочувати.
Забендюгува́ти, -гу́ю, -єш, гл. О возѣ съ снопами, сѣномъ: придавить сверху положенной жердью (рублё́м). Понакладали вози (снопами), забендюгували, ушнурували. Мир. ХРВ. 229.
Задо́вба́ти Cм. задовбувати.
Замлі́ти Cм. замлівати.
Ненависний, -а, -е. Ненавистный. Зосталось тільки ненависне життя. Стор. МПр. 145.
Овадний, -а, -е. = оводний. Проск. у.
Остопранцюватіти, -тію, -єш, гл. = остобісіти. Мені ця робота вже остопранцюватіла. Александр. у. Слов. Д. Эварн.
Привітний, -а́, -е́ Привѣтливый. До всякого привітна й ласкава. МВ. І. 35., Ум. привітненький.
Пухай, -хая, м. Чучело, пугало. Чуб. VII. 576.
Штимуватий, -а, -е. О смушкахъ: плохой сортъ почти безъ завитковъ. Вас. 198.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МАНАТКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.