Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

манатка

Мана́тка, -ки, ж. Платокъ. Втерла чорні очі писанов манатков. Федьк. І. 100. Манатки, ків. а) Пожитки. Микола вдосвіта забрав свої манатки і пристав до другої ватаги. Левиц. І. б) Одежда плохая. Жиди посхоплювались, да піднявши манатки, так і майнули. Рудч. Ск. II. 194.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 403.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАНАТКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАНАТКА"
Кучопір, -перу, м. = кажан. Вх. Пч. І. 16.
Леле́чище, -ща, м. Ув. отъ лелека.
Лу́сочка, -ки, ж. Ум. отъ луска. Желех.
Позолота, -ти, ж. Позолота. Твоя голова ше до позолоти. Чуб. І. 242. Позолота була вся витерта. Левиц. І. 293.
Поламання, -ня, с. 1) Поломка. 2) Нарушеніе, уничтоженіе.
Пророчиця, -ці, ж. Пророчица. Була Анна пророчиця. Єв. Л. II. 36.
П'яти-перстень, -тня, м. Раст. Potentilla alba L. ЗЮЗО. І. 174.
Слуга, -ги, об. Слуга. Яка пуга, така й слуга. Ном. № 8012. Ум. служка, служенька, служечка. АД. І. 10. Ой маю я два служеньки, два братчики молоденькі. Чуб. V. 929.
Точення, -ня, с. Точеніе на токарномъ станкѣ.
Цісарик, -ка, м. Ум. отъ цісарь.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МАНАТКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.