Азія́цтво, -ва, с. 1) Азіатскіе народы. Варягоруська аристократія втеряла территорию, котру осягла була правом оборони від хижого азияцтва. 2) Варварство, жестокость.
Баштанище, -ща, с. Поле, бывшее подъ бакшей.
Гливий, -а, -е. О масти: сѣро-желтый, черно-желтый. Гливий кінь.
Густи́ти, гущу́, -сти́ш, гл. Сгущать, дѣлать гуще, плотнѣе.
Кияхуватий, -а, -е. О просѣ: кияхувате просо — то просо, кисть котораго собрана вмѣстѣ, всѣ вѣточки прижаты. Cм. кийкуватий.
Коренастий и коренатий, -а, -е. Коренастый. Петро укладе Тури, дармо, що Тур такий коренастий. І в огород загородив козак аж сім дубів високих, старих, коренатих.
Коростяний, -а, -е. = коростявий. Обізвався коростяний до шолудивого.
Навза́єм нар. Обоюдно, взаимно. Взиваючи себе навзаєм Христовими противниками, обидві...
Під'їздити, -джу́, -ди́ш, сов. в. під'ї́хати, -ї́ду, -деш, гл. Подъѣзжать, подъѣхать. Під'їхав до вогню, дивиться, — лежить змій. 2) Поддѣвать, поддѣть. Під'їхали нас братчики так, що тілько ушима, стрепенули. Хто кого обдурив, під'їхав, підсів.
Свічколап, -па, м. Человѣкъ, снимающій къ церкви со свѣчей нагаръ, также гасящій ихъ; насмѣшливо: церковный староста.
