Запоря́д нар. Одинъ за другимъ.
Кривдуватися, -дуюся, -єшся, гл. Обижаться. Ви, діду, не кривдуйтесь тим, що ми вас не вибрали.
Лу́щик, -ка, м. 1) = лусканець. Глянь, які оріхи — сами лущики. Cм. лущак. 2) Ленъ-текучка, головки котораго, созрѣвъ, сами лопаются, роняя сѣмя.
Паленя, -ня́ти, с. = паляничка. Родъ овсянаго хлѣба. У ступні стовче вовес, місит паленя і їст. Cм. палянка 2.
Перечасувати, -су́ю, -єш, гл. Переждать, повременить. Як перейде дорогу лиха година, то не йди, вернись та перечасуй, то тоді вже йди. Тупотун переписував, довгим товаришам пересміятись і став далі казати.
Соромливий, -а, -е. Стыдливый. Доброго здоровя! ледві обізвалась дівчина, і її лице так і спахнуло соромливим полумям.
Суспиця, -ці, ж. = суржик 1 = суропиця. Сей год я посіяв жита на три упруги да овса — на два, да ще суспиці усякої на упруг, — не більше.
Такати, -каю, -єш, гл. Дакать, говорить та.
Ткаха, -хи, ж. = ткаля.
Хамло, -ла, с.
1) Мелкія вѣтки, прутья. Кабан риється у хамло, а зайчик лізе у кущ. Їздили вони в ліс, набрали там на вози хамла і везуть.
2) м. Неуклюжій, неотесанный человѣкъ. Він такий хамло, поки дочвала, то й сонце зайде.
