Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

манна

Ма́нна, -ни, ж. 1) Манна. Чуб. І. 74. І манна на народ посипалася грядом. К. Псал. 178. 2) Раст. Gliceria fluitans. ЗЮЗО. І. 124. 3) Молоко? Як би вівці на сукровищі попасли, зараз би їм уняло манну — вони утратили би молоко. Шух. І. 210.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 404.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАННА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАННА"
Жи́бець, -бця, м. Раст.
Носій, -сія, м. Носильщикъ. Міусск. окр.
Обвернути, -ся. Cм. обвертати, -ся.
Обрівняти, -ня́ю, -єш, гл. Обровнять.  
Повнощотний, -а, -е. Заключающій столько предметовъ, сколько ихъ должно быть по счету. Вас. 190.
Роз'їзжати, -жа́ю, -єш, гл. = роз'їздити.
Службонька, -ки, ж. Ум. отъ служба.
Тайстрина, -ни, ж. Старая, худая котомка. Шейк.
Храмина, -ни, ж. Постройка, храмина. Млин — чесна храмина. Ном. № 10299.
Шнурований, -а, -е. прич. отъ шнурувати. 1) Зашнурованный. 2) Увязанный веревками. 3) шнуровані бро́ви = брови на шнурочку. Cм. шнурок. В неї брови шнуровані. Грин. III. 611.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МАННА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.