Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

манна

Ма́нна, -ни, ж. 1) Манна. Чуб. І. 74. І манна на народ посипалася грядом. К. Псал. 178. 2) Раст. Gliceria fluitans. ЗЮЗО. І. 124. 3) Молоко? Як би вівці на сукровищі попасли, зараз би їм уняло манну — вони утратили би молоко. Шух. І. 210.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 404.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАННА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАННА"
Корчемний, -а, -е. 1) Принадлежащій корчмѣ. 2) Кабацкій, непотребный, непристойный. Підла чернь корчемна. К. ЦН. 245.
Малова́жність, -ности, ж. Незначительность. Желех.
Міро́шничка, -ки, ж. Жена мельника.
Нещастя, -тя, с. Несчастье. Багацтво дме, а нещастя гне. Ном. № 1592.  
Окатий, -а, -е. Большеглазый. Конст. у.
Помокріти, -рію, -єш, гл. Сдѣлаться мокрымъ.
Поодщ.. Cм. повідщ..
Посмішний, -а, -е. = посмітливий.
Простригати, -га́ю, -єш, сов. в. простригти, -жу, -же́ш, гл. Простригать, простричь.
Чужатися, -жаюся, -єшся, гл. Чуждаться. Свойого доправляйся, роду не чужайся. Ном. № 9333.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МАННА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.