Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мантиляти

Мантиля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Болтать, махать. А він іде та свиткою мантиляє. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 405.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАНТИЛЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАНТИЛЯТИ"
Бахмат, -та, м. Верховой конь (боевой?) К. Бай. 20. Сідайте на свої бахмати довгогриві і їдьте назирцем за Магометом. К. МХ. 23.
Дока́зчик, -ка, м. Уличитель. Хоть його і під суд оддадуть, та як доказчиків нема, то так він і надіється, що йому все так і минеться. Кв.
Драпцюва́ти, -цю́ю, -єш, гл. Удирать. Вх. Зн. 16.
Зітлі́ти, -тлію, -єш, гл. Истлѣть. Шовкова хусточка від сльозів зітліла. Гол. І. 191.
Окличник, -ка, м. Глашатай. Скрізь по віщовому місту почили гукати окличники: У раду! у раду! К. ЧР. 268.
Паркотливий, -а, -е. Болтливый. Вх. Зн. 47.
Підхват, -ту, м. Рыболовный снарядъ. = підклад 3. Вх. Пч. II. 23.
Пісникати, -каю, -єш, гл. Постничать. Канев. у.
Побути, -буду, -деш, гл. Побыть. Ото побув півроку та задумав жениться. Рудч. Ск. Трохи побув у лісі та й раненько вернувся. Рудч.
Тупкати, -каю, -єш, гл. 1) Топтаться на одномъ мѣстѣ; топать. 2) Хлопотать. Панна Фрузина за його тупкає перед паном. Св. Л. 70.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МАНТИЛЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.