Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мульникуватий

Мульникува́тий, -а, -е. = мулкий 1. Мульникувата земля. Вх. Уг. 252.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 454.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУЛЬНИКУВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУЛЬНИКУВАТИЙ"
Буківка, -ки, ж. Родъ гриба. Вх. Лем. 395.
Захрабруваты, -рую, -ешъ, гл. = захоробрытыся. И іюнь же якъ захрабрувалы, Жыви сюды прымандрувалы. Котл. Ен.
Навче́ння, -ня, с. Ученіе. Навчення св. церкви. Левиц. І.
Ошемоніти, -нію, -єш, гл. Лишиться сознанія. Мене як ударили, то я ошемонів. Екат.
Плуговий, -а́, -е́ Плужный. Плуговий віл.
Подубіти, -біємо, -єте, гл. 1) Окоченѣть. Руки подубіли. 2) Замерзнуть, умереть, замерзнувъ. Діти ж голі... подубіли на морозі. Мнж. 112.
Позлотити, -лочу, -тиш, гл. = позолотити. Взіла вона чубок бервінку позлотила. Ез. V. 96.
Поситчати, -чаю, -єш, гл. Потолстѣть, пожирнѣть.
Проїти, про́ю, -їш, гл. Варить въ закрытомъ крышкой горшкѣ. Вх. Зн. 56.
Цензура, -ри, ж. Цензура. Цензура дозволила печатати. К. XII. 35.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МУЛЬНИКУВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.