Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

муравельний

Мураве́льний, -а, -е. Муравьиный. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 454.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУРАВЕЛЬНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУРАВЕЛЬНИЙ"
Барзки нар. = барзо. Вх. Лем. 390.
Возове, -вого, с. Натуральная повинность въ видѣ перевозки чего-либо. Возове одбудеш, шість віз привезеш колод. ЗОЮР. І. 143.
Злига́ти, -га́ю, -єш, гл. 1) Сожрать. З тетками чорт тебе злигає. Котл. Ен. II. 18. 2) Привязать одно къ другому нѣсколькихъ рогатыхъ животныхъ, при помощи веревки, надѣваемой на рога.
Кедра, -ри, ж. = кедр. Ще на його дворі там стояла кедра, що на тій кедрі три святії щедрі. Грин. III. 5.
Невмілість, -лости, ж. Неумѣлость. Чуб. І. 270.
Роздавальник, -ка, м. 1) Раздающій. 2) Щедро раздающій, любящій дарить. Рк. Левиц.
Світувати, -ту́ю, -єш, гл. Ходить по свѣту. Чуб. III. 262.
Тиририкати, -каю, -єш, гл. = тирикати. Шейк.
Утишати, -шаю, -єш, сов. в. утишити, -шу, -шиш, гл. = утихомирювати, утихомирити. Бог утишив пожар. Волч. у.
Ушикуватися, -куюся, -єшся, гл. Стать въ строй. На вербі ея вшикую і самопал вирихтую. Гол. І. 7.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МУРАВЕЛЬНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.