мул I
Мул I, -лу, м. 1) Иль. Твої білі ребра піском занесу, у мул поховаю. 2) Урина. То вельзевул попустив мул, з ляку омочився.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 453.
Том 2, ст. 453.