Золотогривий, -а, -е. Имѣющій золотую или золотистаго цвѣта гриву. Сів на золотогривого коня... і приїхав до царя.
Ляка́ти, -ка́ю, -єш, гл. Пугать, страшить. Тиха вода людей топить, а бурна тільки лякає.
Навча́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. навчи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. 1) Учить, поучать, поучить, научать, научить. Навчай мене, моя матінко, як свекорку годити. Увійшовши в школу, навчав. на до́брий ро́зум навча́ти. Поучать, наставлять. Заберу обойко (синів) до себе на коліна, та почну на добрий розум навчати — як умію, так і навчаю. Науськивать, науськать, подговаривать, подговорить.
Нищунство, -ва, с. Нищенство; попрошайничество. Я нищуном при церкві був. Покинув і я своє нищунство та на Січ!
Обшиванка, -ки, ж. Лодка, обшитая шелевками.
Позануздувати, -дую, -єш, гл. Зануздать (многихъ). Позануздуй обох коней.
Промовляти, -ляю, -єш, сов. в. промовити, -влю, -виш, гл. Говорить, проговорить, сказать. Ой дівчинонька стиха промовляє, мене молодого як по серденьку крає. Струна струні промовляє: нема краю тихому Дунаю. Стиха словами промовляє. Дрібні сльози роню, слова не промовлю. Ой вийди, вийди, як виходила, промов словечко, як говорила.
Сватати, -таю, -єш, гл. Сватать. Сватай мене, козаченьку, не вводь у неславу. Козак дівку вірно любить. — заняти не смів. — Тим я її не займаю, що сватати маю.
Сплавляти, -ля́ю, -єш, гл. Сплавлять, сгонять внизъ по теченію.
Учта, -ти, ж. Угощеніе, пиръ. Прийшли гості.... почалась учта.
