Забурча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Заворчать, заурчать. Уже старий забурчав — сердиться. 2) Зашумѣть, зажурчать. По хвилі весельця гули. Пливуть — аж вітри забурчали. В рівчаки струмочок забурчав. . .
Задни́ти Cм. задинати.
Кабза, -зи, ж. Кошелекъ. Кабза грошей добра.
Картоха, -хи, ж. = картопля. Ум. карто́шка. Не жалій хазяїна: їж картошку з лушпиною.
Нукати, -каю, -єш, гл. Кричать: ну! понукать. Не запріг, що нукаєш.
Письменство, -ва, с.
1) Грамота; грамотность. Сина звеліла письменства вчити. Сами з себе письменства повчились.
2) Письменность.
3) Ученость, знаніе. Шануючи ваше письменство і розум.
Потрухлий, -а, -е. Сгнившій (о деревѣ).
Поцят, -ти, ж. Что либо особенно красивое. Яка поцят яліця!
Рахманський, -а, -е. Относящійся къ рахманам. На Юра-Івана, на рахманський великдень.
Узапліш нар. Заклинивши. Набий сокиру на топорисько взапліш.
2) Сплошь. Мороз іде вісім день взапліш.
