Вапенний, -а, -е. . = вапняний
Кладка, -ки, ж. Мостокъ, мостки. Ой у степу річка, через річку кладка. То було люблять прати на самій бистрині, положивши кладку з каміня на камінь. Ум. кладочка. Край гребельки млиночок, край млиночка кладочки.
Коловорот, -роту, м. = 1) = коворот 2. 2) Верхняя подвижная (вращающаяся) подушка на передней оси телѣги. 3) Бревно, которымъ поворачивается вѣтряная мельница.
Лапоць, -пця, м. Лапоть. Бѣлоруссизмъ, употребленный въ слѣдующей пословицѣ: Потапці-потапці, вліз чорт у лапці.
Плекачка, -ки, ж. Мамка, кормилица, нянька.
Розцілувати, -лую, -єш, гл. Расцѣловать.
Собічити, -чу, -чиш, гл. Присваивать. Все собічить: і то моє, і се не ваше.
Турма 1, -ми, ж. соб. Стадо овецъ. Турма вже йде з поля. Що то в полі за димове?... чи вівчарі турми гонять? Ум. турмонька, турмочка. Овець турмонька.
Хміль, хмелю, гл. 1) Хмель, Humulus lupulus L. Чи не той то хміль, що коло тичин в'ється? хме́лем зарости. Быть заброшеннымъ. Було ремесло, та хмелем заросло. 2) Хмель, опьяняющій напитокъ. Хміль — не вода: чоловікові біда. 3) Родъ узора въ вышивкѣ. На образах рушники, шиті орлами та хмелем. Также узоръ въ вышивкѣ: хмі́ль головатий. 4) — боло́тяний. Раст. Humulus lupulus L. 5) род. п. хме́ля. Сказочный царь древнѣйшихъ временъ. Жили за царя Хмеля, як була людей жменя, чоловік та жінка. Ум. хме́лик.
Хуруватися, -руюся, -єшся, гл. Накладывать грузь. Чумаки хуруються.
