Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

муравий

Мурави́й, -вия́, м. Муравей. Муравиї обточат. Драг. 34.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 454.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУРАВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУРАВИЙ"
Бавниця, -ці, ж. Красныя шерстяныя нитки, красный гарусъ. Kolb. І. 38.
Безжурний, -а, -е. Безпечальный, веселый.
Бесурменський, -а, -е. = бусурманський К. ЧР. 23. Віра бесурманська. АД. І. 334.
Зчалити, -лю, -лиш, гл. Соединить, связать. Харьк. у.
Ночовид, -да, м. = кажан. Вх. Пч. І. 16.
Обранка, -ки, ж. Оторочка верхней одежды снурками. Гол. Од. 75.
Розгуджувати, -джую, -єш, сов. в. розгудити, -джу, -диш, гл. Разлучать, разлучить, отвращать, отвратить отъ чего наговорами. Драг. 74. Кого Бог судить, чоловік не розгудить. Ном. № 8950. Сужене — не розгужене. Ном. № 8950.
Тіпчина, -ни, ж. Мурава, газонъ. Мнж. 193.
Угадати Cм. угадувати.
Ферфелиця, -ці, ж. = ферфела. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МУРАВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.