Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

муравий

Мурави́й, -вия́, м. Муравей. Муравиї обточат. Драг. 34.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 454.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУРАВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУРАВИЙ"
Ватувати, -ту́ю, -єш, гл. Имѣть намѣреніе, разсчитывать. Я віз ватував купити. Борз. у.
Підмогтися, -жуся, -жешся, гл. Поправить свои обстоятельства. Запрацюю щось, підможуся, та візьму таки Наталю. МВ. І. 151.
Пологий, -а, -е. Отлогій, покатый. Полога гора. Вх. Лем. 453. Пологі зелені луки. Левиц. І. 63.
Попасувати, -сую, -єш, гл. = попасати. Ми стали біля слободи Кіньської... попасувать волів. Драг. 415.
Прочапати, -паю, -єш, гл. Проплестись.
Розмазати, -ся. Cм. розмазувати, -ся.  
Собарний, -а, -е. = собачий. О. 1862. V. Кух. 38.
Утонути, -ну, -неш, гл. = утопнути. Плив, плив, та на березі й утонув. Ном. № 1826. Правда і в морі не втоне. Ном. № 6685.
Цюрити, -рю, -риш, гл. = дзюрити. Гол.
Шмаркати, -каю, -єш, гл. Пускать сопли изъ носа.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МУРАВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.