Відкликатися, -каюся, -єшся, сов. в. відкликнутися, -нуся, -нешся, гл. Отзываться, отозваться, откликаться, откликнуться. Як прийде лисичка, то не одклипайся. Відкликнувся Олесь, та й сам гдесь.
Відлюдник, -ка, м. Отшельникъ, анахоретъ, нелюдимъ.
Залозя́ка, -ки, ж. Ув. отъ за́лоза.
Збиткува́ти, -ку́ю, -єш (кого), гл. Обижать кого, жестоко обходиться; издѣваться надъ кѣмъ. Челядь Бога допросила, щоби ей не бити, аби челяді не бити, та й не збиткувати. Мене у тому війську ніхто не збиткував.
Осолодуватий, -а, -е. Сладковатый. Ця горілка осолодувата.
Постеля, -лі, ж.
1) = постіль. І я кровавыми сльозами не раз постелю омочу.
2) Божа постеля. Смертный одръ. Скоро його мати старая на божої постелі вздріла, на своє лице християнськеє хрест собі положила. Ум. посте́лечка.
Прилюдно нар. Открыто, публично. Прилюдно, принародно бито. Вона свою наймичку прилюдно все хвалить.
Примирити, -ся. Cм. примиряти, -ся.
Селешок, -шка, м. Ум. отъ селех.
Хмурий, -а, -е. = хмурний. Обличчя збіліле хмуре. І пішов до неї плачучи хмурий та невеселий.
