Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

муравиця

Мурави́ця, -ці, ж. 1) = мурава. 2) Желтыя и синія пятна на тѣлѣ умирающаго. Мил. 165. Коли вже муравиця вийшла на тіло, то вмре дитина. Камен. у. Прихожу, а в неї дитина слаба. Що в неї? Каже: кір. Коли я гляну, аж у єї вже червона муравиця виступила. Умре, кажу. Коли так: до вечора й умерло. Маріуп.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 454.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУРАВИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУРАВИЦЯ"
Гнилятина, -ни, ж. Гниль. Розворушив ту гнилятину. Мир. Пов. II. 54.
Лахачі, -чів, мн. Раст. Voccinium uliginosum. ЗЮЗО. І. 140.
Нава́жити, -ся. Cм. наважувати, -ся.
Несамовито, нар. 1) Изступленно. 2) Въ высшей степени сильно. Рве, сіна, горишь, та хоч не так болить несамовито. Мир. Пов. II. 52.
Плюга, -ги, ж. Некрасивая, гадкая женщина. Гол. II. 427, 443.
Поганяйло, -ла, м. 1) Кучеръ, возница. Сим. X. Тпру! гукнув наш поганяйло. Ком. І. 48. Поганяйло коло коней. Сим. 203. 2) Бичъ, кнутъ.
Подешевіти, -вію, -єш и подешевшати, -шаю, -єш, гл. Подешевѣть.
Ситечко, ситко, -ка, с. Ум. отъ сито.
Спарний, -а, -е. Душный. Желех.
Тякнути, -кну, -неш, гл. Тронуть, задѣть? його тякло. Онъ догадывался? Его задѣвало? Його може й тякло, що в мені кипіло. Федьк. Пов. 24.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МУРАВИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.