Захрупаты, -паю, -ешъ, гл.
1) = захрумкаты.
2) = захрущаты.
Киндяк, -ка́, м. Лента? Родъ матеріи? Въ Думѣ про С. Кишку употреблено, повидимому, въ значеніи флага: Ой із города, із Трапезонта виступала галера, трьома цвітами процвітана, мальована: ой первим цвітом процвітана, — златосиніми киндяками побивана; а другим цвітом процвітана, — гарматами арештована. (Паювали) златосині киндяки на козаки, златоглави на отамани. кинути. Cм. кидати.
Кінатов! Восклицаніе гуцульскихъ древосѣковъ: когда съ горъ спускаютъ внизъ по деревянному желобу срубленное дерево, верхніе рабочіе кричать стоящимь внизу вдоль желоба: клейгов! — крикъ, предостерегающій объ опасности отъ летящаго съ страшной силой дерева; когда послѣднее достигнеть конца желоба и рабочіе отбросятъ его въ сторону, они кричать: кінато́в! Крикъ этотъ передается, отъ одного къ другому все выше и, достигнувъ стоящихъ на высотахъ рабочихъ, служить для нихъ знакомь, что путь свободенъ для новаго дерева.
Липне́вий, -а, -е. Іюльскій.
Підзивати, -ва́ю, -єш, сов. в. підізвати, -зву, -веш, гл. Подзывать, подозвать. Гетьман Серп'яга козаків до себе підзиває.
Попереїдати, -да́ю, -єш, гл. То-же, что и переїсти, но во множествѣ. Уже й миші половину попереїдали.
Продухвина, продуховина, -ни, ж. Продушина; прорубь. Поставили ятірі у продуховині. На яру ставочки здавались якимись продухвинами.
Розшпінкуватися, -куюся, -єшся, гл. Разстегнуться.
Товстушка, -ки, ж.
1) Ум. отъ товстуха.
2) Раст. a) Bidens tripartita L. б) Phelypaea ramosa А. М. ). в) Plantago arenaria W. К. г) Gentiana cruciata.
Триниця, -ці, ж. Объѣдки сѣна. Я в тебе стою по боки в гною, по боки в гною, триницю зуб'ю.
