Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

муравель

Мураве́ль, -вля́, м. Муравей. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 454.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУРАВЕЛЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУРАВЕЛЬ"
Дзю́бик, -ка, м. Ум. отъ I. Дзюб.
Заша́вкати, -каю, -єш и зашавкоті́ти, -кочу́, -тиш, гл. Зашавкать, зашамкать. Св. Л. 303. Зашавкотів старий. Св. Л. 309.
Пендюр, -ра, м.водити. = лаятися. Ном. № 13601.
Підкопування, -ня, с. Подкапываніе.
Побідкатися, -каюся, -єшся, гл. Посѣтовать. Побідкався, побідкався піп, та й вернув гроші.
Стромляти, -ля́ю, -єш, гл. Втыкать, всаживать, вонзать. Попав пальцем в небо, стромляй дальше. Ном. № 1777. Стромляй сюди ноги, де я в міді стою. Рудч. Ск. І. 103.
Тупоходий, -а, -е. О лошади: имѣющій медленный шагъ. Кінь тупоходий. Волч. у.
Турський, -а, -е. Турецкій. Коником грає, військо збірає, турського царя все визирає. АД. І. 24.
Уплисти Cм. упливати.
Хрякотиннн, -ня, с. = хряки. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МУРАВЕЛЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.