Белькотати, -чу́, -чеш, гл. Лепетать, невнятно говорить, бормотать. Язик.... белькотав. Показує ручкою і белькоче: мамо.... Бозя! «Тату!» белькотали — «тату, тату! ми не ляхи».
Говір, -вору, м. Говоръ. Почувся людський говір, крик.
Довбня́к, -ка́, м. Болванъ, глупый, какъ довбня.
Ду́рник, -ка, м. Дурачекъ; шутъ. Брат був дурник. Пошився у дурники. Яким передражнював бабу так химерно, що всі потішались із його, як із дурника. Що ти з Мене смієшся та підманюєш, мов дурника якого? Ум. ду́рничок. Заграй, дудничку, — танцюй, дурничку.
Засла́бнути и засла́бти, -бну, -неш, гл. = заслабіти. Як заслаб, то спокійно дожидав смерти. Заслаб чумак, заслаб молоденький.
Каша, -ші, ж.
1) Каша. Борщ без каші вдовець. так і дурень каші наварить. Это всякій сдѣлаетъ. не дасть собі в кашу наплювати. Не дастъ собой помыкать.
2) березова каша. Розги.
3) Родъ игры въ мячъ.
4) Пятая фигура при игрѣ въ мячъ, называемой стінка. Ум. кашка, кашечка. Горщечок кашечки.
Порозливати, -ва́ю, -єш, гл. Разлить (во множествѣ). (Вода) скрізь по долівці порозливана. К великодню водами порозлива.
Скруг, -га, м. на скрузі. На ущербѣ луны. Йому на скрузі голова болить.
Хмельничанин, -на, м. Козакъ изъ войска Б. Хмельницкаго.
Хуторянка, -ки, ж. Живущая на хуторі. Я завидую найбіднішій хуторянці. Ум. хуторяночка.
