Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

муркіт

Му́ркіт, -коту, м. Мурлыканье. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 455.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУРКІТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУРКІТ"
Вирвання, -ня, с. Вырываніе. Чуб. І. 85.
Восени нар. Осенью. В-осени ложка води, а дві грязі. Ном.
Загвинти́ти, нчу́, ти́ш, гл. = заґвинтити.
Зменшування, -ня, с. = зменшення. Н. Вол. у.
Инше нар. = и́накше. Може як инше це зробити? Куди инше. Въ другое мѣсто. Ішов бідний чоловік у Степанівні на ярмарок, а може куди инше. Рудч. Ск. II. 25.
Ласування, -ня, с. Кушаніе лакомствъ, роскошествованіе; наслажденіе.
Стоянок, -нка, м. 1) Ум. отъ стоян. 2) Родъ дѣтской игры. Ив. 22.
Сциклиння, -ня, с. = сциклини. Лохв. у.
Таксаторський, -а, -е. Таксаторскій.
Хортуватий, -а, -е. Похожій на борзую собаку. Хортувата свиня. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МУРКІТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.