Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мулитися 1

Му́литися 1, -люся, -лишся, гл. Мяться, переминаться. Микита довго чогось мулився і не хотів протів ночі виїздити. О. 1861. XI. 10. Та оце було мулюсь, мулюсь, а на дворі холодно; треба йти. Черниг. г.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 454.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУЛИТИСЯ 1"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУЛИТИСЯ 1"
Багрий, -а, -е. Темнокрасный. Желех.
Бандурята, -рят, с. мн. Картофель. Вх. Уг. 226.
Баюсатий, -а, -е. = баусатий. Вх. Лем. 390.
Гужва́, -ви́, ж. Распаренная древесная вѣтвь, употребляющаяся для связыванія, обыкновенно въ видѣ кольца. Шух. I. 74, 87, 187.
Забенкетува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Запироваться. Аф.
Запря́сти Cм. запрядати.
Перепрошуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. перепроситися, -прошуся, -сишся, гл. Взаимно извиняться, извиниться.
Рясниця, -ці, ж. = рясиця. КС. 1883. II. 393.
Суржик, -ка, м. Смѣшанный зерновой хлѣбъ или мука изъ него, напр. пшеница съ рожью, рожь съ ячменемъ, ячмень съ овсомъ и пр. Всюди лежні, перепійці і шишки самії не із суржику ліпили, — суще пуховії, із пшениці. Мкр. Н. 33. 2) Человѣкъ смѣшанной расы. Се суржик: батько був циган, а мати дівка з нашого села. Черк. у.
Цупкати, -каю, -єш, гл. Топать. Вх. Лем. 481. Cм. тупкати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МУЛИТИСЯ 1.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.