Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мулитися 1

Му́литися 1, -люся, -лишся, гл. Мяться, переминаться. Микита довго чогось мулився і не хотів протів ночі виїздити. О. 1861. XI. 10. Та оце було мулюсь, мулюсь, а на дворі холодно; треба йти. Черниг. г.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 454.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУЛИТИСЯ 1"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУЛИТИСЯ 1"
Водозбір, -збору, м. Бассейнъ. Желех.
Ґо́ндзоль, -ля, м. и ґондзо́ля, -лі, ж. Побрякушка. Ото гіццає оце намисто, ще зуби повибиває тим ґондзолем. Уман. у. Ум. Ґондзо́лька, ґондзоля́чка. Ув. Ґондзоля́ка.
Докиса́ти, -са́ю, -єш, сов. в. доки́снути, -ну, -неш, гл. Докисать, докиснуть.
Запаху́щий, -а, -е. = запашний. Желех.
Коськання, -ня, с. Призываніе лошадей крикомъ: кось-кось! Коськання ночліжне парубоче. К. Дз. 214.
Оскаляти, -ля́ю, -єш, сов. в. оскалити, -лю, -лиш, гл. Оскаливать, оскалить. Оскалив зуб, на всіх оглянувсь. Котл.
Ошукач, -ча, м. = ошуканець.
Податливий, -а, -е. Податливый. Дуб податливіший рубати, ніж грушина. Волч. у.
Позалазити, -зимо, -зите, гл. Залѣзть (о многихъ).
Скрутій, -тія, м. = скрутель. Гол. Од. 35.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МУЛИТИСЯ 1.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.