Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мулитися 1

Му́литися 1, -люся, -лишся, гл. Мяться, переминаться. Микита довго чогось мулився і не хотів протів ночі виїздити. О. 1861. XI. 10. Та оце було мулюсь, мулюсь, а на дворі холодно; треба йти. Черниг. г.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 454.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУЛИТИСЯ 1"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУЛИТИСЯ 1"
Блягузкати, -каю, -єш, гл. Молоть вздоръ, болтать.
Буда́ра, -ри, ж. Фургонъ, крытая повозка. Тепер несеться як крилами в бударі й два вози за ним. Мкр. Г. 55.
Вихоруватися, -руюся, -єшся, гл. Выздоровѣть, оправиться послѣ продолжительной болѣзни. Хоруй, мила, Бог з тобою, як ся вихоруєш, оженюсь з тобою. Гол. І. 105.
Зятенько, -ка и зя́течок, -чка, м. Ум. отъ зять.
Карий, -а, -е. 1) Карій. Єсть карії очі, як зіроньки сяють. Шевч. 131. Нащо мені чорні брови, нащо карі очі? Шевч. 40. 2) Вороной. Коню сивий, коню карий. Федьк. Ой у нашім та заводі єсть коняка кара. Грин. III. 565. Ум. каре́нький. Очи мої каренькиї, горе мені з вами. Чуб.
Ковиза, -зи, ж. Бочарный инструментъ для сгибанія обручей. Сумск. у. Ум. ковизка.
Обгорілий, -а, -е. Обгорѣлый. Стоїть обгорілий пеньок. Рудч. Ск. II. 108.
Осподарь, -ря, м. = господарь.
Позаїдати, -да́ю, -єш, гл. 1) Заѣсть (во множествѣ). 2) Поѣсть (во множествѣ). Москалики-соколики, позаїдали ви наші волики. Ном. № 801. 3) Заѣсть, погубить (многихъ).
Пужитися, -жуся, -жишся, гл. Щетиниться. Волосся і вус як щетина пужається. МВ. (О. 1862. III. 72).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МУЛИТИСЯ 1.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.