Дно, -дна, с. Дно. Ходить, як лин по дну. Ой там плавало судно, позолочуване дно. Ум. Де́нце, де́нечко. Сопілочка з барвіночку, калинове денце. Хам тільки на денці... гуща зосталася.... пів чарочки. Ой у полі та озеречко, там плавало та відеречко, соснові клепки, дубове денечко. Ув. Дни́ще.
Жнива́рь, -ря́, м. = жнець. Ум. жнива́рик.
Комишитися, -шуся, -шишся, гл. Мелькать? А то що за світ комишиться у малій хатині?
Крепити, -плю́, -пиш, гл. Укрѣплять, усиливать. Вона мене кріпила своєю радою. Як стали крепить морози... ти такечки більш місяця крепили.
Натхнений, -а, -е. = надхнений. Ввели ж мою натхнену з неба волю.
Повисиплятися, -ля́ємося, -єтеся, гл. Выспаться (о многихъ). Повисиплялися наші хлопці сьогодні і за ту, і за сю ніч.
Понасіювати, -сіюю, -єш, гл. = понасівати. Се все понасажував, понасіював дідусь.
Розгойдуватися, -дуюся, -єшся, сов. в. розгойдатися, -даюся, -єшся, гл. Раскачиваться, раскачаться, расколыхаться. Як розгойдаються було, то аж страшно дивиться.
Хмарник, -ка, м. Колдунъ, управляющій тучами.
Хряск, -ку, м. Трескъ, рѣзкій звукъ отъ переламыванія, отъ удара грома.