Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

муравіння

Мураві́ння, -ня, с. Муравейникъ. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 454.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУРАВІННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУРАВІННЯ"
Благополучний, -а, -е. Благополучный, здоровый. Була звечора благополучна, а вночі і занедужала. Лебед. у.
Забала́кати, -ся. Cм. забалакувати, -ся.
Заду́тий, -а, -е. Одутлый, обрюзглый. Дивися на його задушу пику. Мир. Пов. II. 78.
Лебедець, -дця́, м. Ум. отъ ле́бідь. Чуб. V. 7.
Плям! меж., выражающее звукъ при чавканіи губами.
Подовбати, -ба́ю, -єш, гл. Поковырять.
Сучасник, -ка, м. Современникъ. К. Кр. 8. Здивувала сучасників своїх. Г. Барв. 429.
Тапчанник, -ка, м. Мастеръ, дѣлающій тапчани. Шейк.
Трясихвістка, -ки, ж. 1) = трясидупа. Вх. Пч. II. 12. 2) пт. Lusciola phoenicurus (и tithys). Вх. Пч. ІІ. 12.
Хрускотіти, -кочу, -тиш, гл. = хрумтіти. Які добрі вареники! Та ще й хрускотять, мов з кісточками. Чуб. ІІ. 501.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МУРАВІННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.