Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мулір

Му́лір, -ра, м. = муляр. Там муліри мур мурують. АД.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 454.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУЛІР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУЛІР"
А́встрия, -рії, и А́встрія, -рії, ж. Австрія. Желех.
Баби́шник, -ка, м. Раст. Berteroa incana. ЗЮЗО. І. 114.
Зая́ловіти, -вію, -єш, гл. О коровѣ: быть безъ теленка (въ данномъ году). Як заяловіє корова, то продам. Черк. у.
Ли́гирь, -ря, м. Нищій. Там у городі скрізь лигиря сидять попід барканами, просять милостині. Грин. II. 180. Ув. лигиря́ка. Грин. II. 180.
Осунути, -ся. Cм. осувати, -ся.
Порябіти, -бію, -єш, гл. Сдѣлаться рябымъ.
Стройка, -ки, ж. Постройка. Зміев. у.
Увесьденички нар. Цѣлый день. Чоловік увесьденички в полі. Г. Барв. 197. Увесьденички усе говорили. Кв. І. 198.
Утропі нар. Слѣдомъ.
Цвірчок, -чка, м. = цвіркун. Вх. Уг. 274. Cм. цвірчок.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МУЛІР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.