Вилучуватися, -чуюся, -єшся, гл. Изгибаться дугой.
Дзизча́ти, дзижча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Жужжать. Бжоли, метелики, оси, бабки, чмелі гудуть, дзижчать.
Запеча́тувати, -тую, -єш, сов. в. запеча́тати, -таю, -єш, гл. 1) Запечатывать, запечатать. Візьми шматочок сургучу, що листи запечатують. Писав, писав, та чим иншим запечатав. 2) Закрывать, закрыть для погребенія (гробъ). Запечатати (труну) батюшка обіцяв зайти на цвинтарь. Въ нѣкоторыхъ мѣстностяхъ Галиціи запеча́тати — похоронить. Піп запечатав дитину.
Нарощиня́ти, -ня́ю, -єш, гл. О тѣстѣ: заквасить много. Нарощиняв, а чим замісити?
Оттак нар. Вотъ такъ, вотъ такъ то. Оттак Вовчок жене ляхів повчок. Оттак! не бродячи качку піймав. оттак-пак. Вотъ такъ то, вотъ какъ. Чого це ти, о. Хведор, взявся на своїх дочок? Вони ж дурно не їдять твого хліба... — Оттак-пак! Ба ще б посідали та руки поскладали. Ум. оттакеньки, оттакечки.
Побій, -бо́ю, м. 1) Бой, побоище. Ти, пане козаченьку, не продавай мене, не продавай мене, спогадай на себе, як ми з тобою да були в побою: в первому побою із татарами, в другому побою у Німещині, в третьому побою у Турещині. Як побили нас пополам з татарми, як прогнали нас до тихого Дунаю. 2) Побои. Я б не хотів і десяти карбованців за оцей побій. Се було скоро після того, як стався той побій з нею, як її побито. З) Крыша, кровля. Комори, стайні — усе під побоями. 4) стати побоєм. Осадить городъ? Сам звів корогву та й берегом пішов, став побоєм перед Хотином. ставати до побою, піти до побою. Идти въ бой. Дали коня, дали зброю, ставай, синку, до побою. А як пішов до побою, все військо побідив. Ум. побоєць.
Поміркований, -а, -е. Разсудительный, обдуманный.
Поміркування, -ня, с. Разсудительность, разсчетливость, благоразуміе.
Сопротивний, -а, -е. = супротивний. Сопротивна хвиля затопляє.
Штик, -ка, м. Штыкъ. Од штика спину смика.
