Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мулір

Му́лір, -ра, м. = муляр. Там муліри мур мурують. АД.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 454.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУЛІР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУЛІР"
Вистягом нар. Въ строчку.
Вихонути, -ну, -неш, гл. Сильно лягнуть. Як вихоне та кобила задом, як дасть копитами в пику! Рудч. Ск. І. 1.
Ґрунтови́й, -а́, -е́. 1) Почвенный. 2) Землевладѣльческій.
Кресь! меж., выражающее звукъ высѣканія огня. Кресь да й єсть! Посл.
Перецінування, -ня, с. Переоцѣнка.
Понадрізувати, -зую, -єш, гл. Надрѣзать (во множествѣ). Це дуже широкі чохли будуть, — може понадрізувати? Васильк. у.
Порозсувати, -ва́ю, -єш, гл. Разсунуть, раздвинуть (во множествѣ).
Ростурбуватися, -буюся, -єшся, гл. Встревожиться.
Тиркання, -ня, с. 1) Произнесеніе звуковъ: трр.... Трррр!.... роздалося голосне й високе тиркання вподовш улиці.... Чимала валка парубків показалася. Мир. Пов. І. 148. 2) Названіе дѣйствія отъ тиркати 2.
Цьвак, -ка, м. = цвак. МУЕ. ІІІ. 19.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МУЛІР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.