Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мулір

Му́лір, -ра, м. = муляр. Там муліри мур мурують. АД.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 454.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУЛІР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУЛІР"
Атраме́нтовий, -а, -е. Чернильный.
Буджениця, -ці, ж. = бужанина 1. Вх. Зн. 4. Шух. І. 37.
Загі́р'я, -р'я, с. Мѣстность за горою. Ум. загі́р'ячко. Ой кіт-воркіт по загір'ячках скік, перепелочки ловив. Мил. 40.
Костогриз, -за, м. Птица. Frangilla coccathraustis.
Пияк, -ка́, м. Пьяница-мужчина. Вх. Лем. 449.
Поперестилатися, -лаємося, -єтеся, гл. Быть перестлану, перестлаться (во множествѣ).
Смішний, -а, -е. Смѣшной.
Стелина, -ни, ж. Доска въ потолкѣ. КС. 1901. II. 131. Ум. стелинка, стелиночка. Мет. 198.
Шілцувати, -цую, -єш, гл. Дѣлить? Шілцує воли гой на три плуги.... шілцує коні — на три броні, шілцує вівці — да й на три струнці. Kolb. І. 97.
Щипало, -ла, с. = клешня (у рака). Вх. Уг. 277.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МУЛІР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.