Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

муниця

Муни́ця, -ці, муни́ція, -ції, ж. Амуниція. Дадуть тобі, синку, солдатську муницю. Н. п. Москаль закусив, подякував Богу... да за муницію та й пішов собі. Драг.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 454.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУНИЦЯ"
Вигаснути, -ну, -неш, гл. Угаснуть, потухнуть. Да вигаснуть зарані її зорі. К. Іов. 8.
Гороб'я́, -я́ти, с. = Горобеня.
Запоря́д нар. Одинъ за другимъ. Вх. Лем. 416.
Їдовитий, -а, -е. Ядовитый. Їдовитий гад. Вх. Лем. 421.
Карафа, -фи, ж. Графинь. Ум. карафка, карафочка.
Невтомно нар. Неутомимо.
Перетнути, -ну́, -не́ш, гл. = перетяти.
Посіріти, -рію, -єш, гл. Сдѣлаться сѣрымъ. Таскають грязь і глей зо дна да мажуть лебедя, щоб пір'я посіріло. Греб. 363.
Пострибун, -на, м. Скакунъ, шалунъ. Ум. пострибунчик. О, мій пострибунчик! мій кокотень маленький. Г. Барв. 6.
Сійка, -ки, ж. Птица: соя. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МУНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.