Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мурза

Му́рза, -зи, м. 1) Мурза, татарскій князь. Всіх мурз із куренів вечеряти позвати. К. МБ. X. 19. 2) Запачканное, неумытое лицо.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 455.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУРЗА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУРЗА"
Буде нар. Довольно, достаточно. Буде з мене, поки живу, і мертвого слова. Шевч.
Деря́бонька, -ки, ж. Ум. отъ деряба.
Домуро́вуватися, -ро́вуюся, -єшся, сов. в. домурува́тися, -ру́юся, -єшся, гл. 1) Достраивать, достроить до чего. 2) Быть достраиваемымъ, достроеннымъ.
Під'язати, -ся. Cм. під'язувати, -ся.
Помацати, -цаю, -єш, гл. Пощупать. Знайшов, не знайшов, а помацати можна. Ном. № 4280.
Просапати Cм. просапувати.
Радонька, радочка, -ки, ж. Ум. отъ рада.
Самура, -ри, ж. Свинья. Вх. Лем. 464.
Украсти, -ду, -деш, гл. Украсть. В середу постила, а кобилу вкрала. Ном. № 535.
Шалапутство, -ва, с. 1) Легкомысленность, сумасбродство. 2) Раціоналистическая секта, отрицающая церковную іерархію и обряды.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МУРЗА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.