Вигашувати, -шую, -єш, сов. в. вигасити, -шу, -сиш, гл. Гасить, тушить, потушить.
Ґелетя́, -тя́ти, с. Деревянный сосудъ для молока.
Жебра́чий, -а, -е. = жебрацький.
Кабанячий, -а, -е. Кабаній. Бийте його, кабанячу тушу.
Козел, -зла, м. 1) Козелъ. 2) Мальчикъ, состоящій въ качествѣ прислуги и пастуха. Азовск. побережье. 3) Названіе растеній: Boletus luteus L., Heracleum sibiricum L., Pimpinella Saxifraga L. 4) Родъ игры. козла водити. Играть въ масляничную хороводную игру съ пѣснями о козлѣ. 5) Четырехугольный столбъ или подставка для черіня гончарной печи. 6) мн. ко́зла. Козлы. Стали вряд, а ратища в козла поставили. 7) мн. кізли. Въ гуцульскихъ хатахъ то-же что и крокви, стропила.
Копиш, -ша́, м. Палочка, заостренная въ видѣ лопаточки, — для копанія земли (у дѣтей). Зробив копти, — он шо діти на вулиці пічки копають, та й ходе кругом криниці, підкопує її.
Марнува́тися, -нуюся, -єшся, гл. Попусту пропадать, приходить въ упадокъ. Господарство марнується.
Приймати, -ма́ю, -єш, сов. в. прийняти, приня́ти, -йму́, -меш, гл.
1) Принимать, принять. Він прийма до свого гурту, тілки не всякого, а з проби. Приймай мою вірную дружину да за рідну дитину. Свої не прийняли його. Їв би очима, та душа не приймає.
2) Принимать, принять за что, счесть за что. Як не прийме Біг гріхи за жарт, то буде шелесту багато.
3) Получать, получить, брать, взять. Королевські листи до рук добре приймати. На коня сідав, опрощення приймав. Чотирі карбованці даю за таке нікчемне теля, ще й не хоче! ну, — нема часу балакати, — приймай гроші. приняти слово. Заговорить. Приняв ізнов слово божий чоловік.
4) Браться, взяться. За замок руками не приймали.
5) Терпѣть, вытерпѣть. Лиха душа прийма довіку муку. Наругу од дітей приймати.
6) — ланцюгами. Сковывать, сковать цѣпями. Ланцюгами втроє себе приняв.
Пуголовок, -вка, м. Головастикъ. Так води забагається, аж у горлі засохло; про мене хочай би й з пуголовками, аби мокра була.
Спочивання, -ня, с. Отдохновеніе. Під вечір (сонце) іде зовсім на спочивання.
