Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

муляний

Му́ляний, -а, -е. Мозольный, натертый, нажатый.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 454.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУЛЯНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУЛЯНИЙ"
Волохатий, -а, -е. Мохнатый, косматый, обросшій волосами, перьями. Ходить голуб коло хати сивий, волохатий. Мет. 11. Хто волохатий, той буде багатий. Ном. № 307. Кіт волохатий.
Дола́суватися, -суююся, -єшся, гл. Долакомиться.
Достриба́ти Cм. дострибувати 1.
Зго́раний, -а, -е. Сгорѣвшій. Згорана хата. Н. Вол. у.
Зи́рно нар. Зорко. Крізь туман письменства клятий зирно прозирнула. К. ХП. 49.
Невже нар. Неужели.
Обмазати, -ся. Cм. обмазувати, -ся.
Сирняк, -ка, м. Сырые дрова. Вх. Зн. 30.
Сохар, -ра, м. Бревно съ развилиной, стоящее на плоту сплавного лѣса (тальби), — на немъ плотовщикъ кладетъ свои вещи. Шух. І. 181.  
Хухрити, -рю, -риш, гл. = лузати. Хухрити насіння. Лубен. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МУЛЯНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.