Бімбувати, -бу́ю, -єш, гл. (Cм. бім-бім!) 1) Ничего не дѣлать, праздно время проводить. Бімбує, як жид у шабаш!
2) Гордиться, чваниться. Бімбує, як Берко в колоді.
3) Говорить подъ носъ.
Бревтій, -тія, м. = бревкало.
Гергепнути, -пну, -неш, гл. = гегепнути.
Зарябіт́и, -бі́ю, -єш, гл. Зарябить, запестрѣть. У Христі... зарябіло у очіх.
Кивати, -ва́ю, -єш, [p]одн. в.[/p] кивнути, -вну́, -неш, гл. 1) Кивать. Хоч поміра, а таки пальцем кива. Кива головою, наче кобила в спасівку. Не кивай на мене чорними бровами. 2) Махать. Кивнув на чуру і чура сів коло його. кивати дзвонами. Звонить. За шинкаром молоденьким дзвонами кивають, а шинкарку Явдосеньку кіньми ростягають. кивати п'ятами. Шляться, шататься. П'ятами киває, бо діла не має.
Намоска́литися, -люся, -лишся, гл. Пріобрѣсть солдатскія замашки, привычки. Він так намоскалився, що з-під живого п'яти ріже.
На́пуск, -ку, м. = напуст.
Полюбовник, -ка, м. Любовникъ. Кому, красо, достанешся? Чи сотнику, чи полковнику, чи прежньому полюбовнику. Ум. полюбо́вничок.
Посмачити, -чу́, -чи́ш, гл. Придать вкусъ, сдѣлать вкуснѣе приправой, приправить. Нема чим картоплю посмачити.
Похукати, -каю, -єш, гл. Подуть (ртомъ).
