Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мурування

Мурува́ння, -ня, с. 1) Постройка каменной стѣны, каменнаго зданія. 2) Каменная постройка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 456.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУРУВАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУРУВАННЯ"
Видюх, -ха, м., видюха, -хи, ж.мак. = видюк. Чуб. ІІІ. 225. Желех.
Гукоті́я, -ті́ї, гукотня́, -ні, ж. = Гуканина. Желех. Гуку! меж. = I. Гук. Ном. № 12514.
Дорі́жний, -я, -є. Дорожный.
Живо́ття, -тя, с. = живіття. до живоття. До смерти, пожизненно. Це вже земля до живоття її буде. Н. Вол. у.
Жо́вкнути, -кну, -неш, гл. Желтѣть, становиться желтымъ. Без милого дівча жовкне як трава без роси. Чуб. V. 298.
Пілляти, -ля́ю, -єш, гл. Полить.
Пороспочинати, -на́ю, -єш, гл. Начать (во множествѣ).
Посутяжити, -жу, -жиш, гл. Потянуть, повезти тяжело. Аби кінь добре посутяжив, зразу і на ноги впаде. Кременч. у.
Торочити 1, -чу, -чиш, гл. Обшивать бахромой. В сусідоньки я була, рушнички торочила. Грин. III. 197.
Указати Cм. указувати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МУРУВАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.