Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мурянчий

Муря́нчий, -а, -е. мурманьчийВх. Уг. 253.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 456.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУРЯНЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУРЯНЧИЙ"
Белендіти, -джу, -диш, гл. = баландіти. Вх. Зн. 2.
Зате́клий, -а, -е. Затекшій.
Зобува, -ви, ж. Обувь. Черк. у. Ном. № 7334.
Зрівноважити, -жу, -жиш, гл. Уравновѣсить. К. ЦН. 185.
Кивання, -ня, с. Киваніе. Кивання головою за кожним поклоном. Левиц. І. (Правда, 1868. 557).
Лоб, лоба, м. = ліб. Чужий лоб скубши, треба й свого наставити. Ном. № . Ні з того, ні з сього бери за лоб один другого. Ном. № 3517. Ум. лобик, лобичок, лобо́к, лобочок. А які твої телята? — На лобку лисинка, на шийці мотузочка. Ном. № 12841. Ой ти, котку-коточку, сіренький лобочку. КС. 1893. VII. 82. Ув. лобище.
Лоша́к, -ка́, м. Двух- или трехлѣтній жеребенокъ, кастрированный. Вас. 197. Горе козакові: нема сіна лошакові. Ном. № 788. Ум. лошачо́к.
Межі́вка, -ки, ж. Размежеваніе. Желех.
Султанчик, -ка, м. 1) Ум. отъ султан. 2) Раст. а) Турка angustifolia L. ЗЮЗО. І. 140. б) мн. Typha latifolia L. ЗЮЗО. І. 140.
Усправедливлювати, -люю, -єш, сов. в. усправедли́вити, -влю, -виш, гл. Оправдывать, оправдать.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МУРЯНЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.